Софія Кулик – сексолог, інтер-уролог. Закінчила Червоноградську загальноосвітню школу №4 та Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. Зараз мешкає у Львові. Проходила навчання із сексології ще на 3 курсі медичного університету. Після цього поглиблювала свої знання. Консультує пацієнтів щодо питань сексології вже майже 4 роки.
Софія Кулик.
– Хто займається сексуальною освітою в школі?
– Зараз сексуальною освітою для дітей мають займатися психологи. У кожній державній школі є психолог, який повинен проводити навчання з дітьми. Напевно, в тій школі, у якій ви навчалися, був психолог. В тій школі, де навчалася я, він теж був, але все, що ми робили – це в 5 класі писали якісь загальні тести. І все, на цьому робота з психологом по суті закінчувалася. Максимум – це якщо хтось в класі був гіперактивний, завдавав значних клопотів вчителям, тоді психолог час від часу міг проводити з ним якісь розмови.
– Яким чином має здійснюватися сексуальна освіта?
– На мою думку, це повинен бути курс. Спочатку для батьків, а потім – для дітей. Якщо це буде монокурс, після почутого дитина прийде додому, захоче поспілкуватися на цю тему з батьками, а вони скажуть: «Це все нісенітниця і дурня. Тобі цього ще не потрібно, ти ще замалий». Зазвичай реакція буде саме такою. Щоб це було адекватно, варто спочатку поспілкуватися з дорослими, і лише згодом – з дітьми.
– Чи організовуєте ви якісь заходи? Чи запрошують вас проводити навчальні уроки у школі?
– Так, запрошують. Здебільшого це приватні школи, а не державні. Як правило, батьки в приватних школах більше розуміють цінність такого предмету як сексуальна освіта.
Щодо заходів, то у мене було вже три масштабних проєкта зі статевої освіти. Одні були для внутрішньо переміщених осіб, там були різні вікові групи, але в середньому 18+. Інший проєкт був для дітей віком 15-18 років. Це була свідома і адекватна група, з якою було про що поговорити. У останньому на теперішній момент проєкті брали участь діти віком 11-14 років. І в нас виникла проблема – довелося зонувати дітей. Перші заняття ми провели для дівчаток і хлопчиків разом, а потім ми зрозуміли, що краще це робити окремо. Хлопці в 13-14 років ще грають у комп’ютерні ігри, вони мають лише далеке й абстрактне уявлення про те, хто така дівчина і що з нею можна було б робити. Вони ще в основному не задумуються про стосунки з дівчатами. А от частина дівчат у віці 14-15 років вже активно живуть статевим життям. Тому були зовсім різні навчання для дівчат і хлопців.
На мою думку, заняття із сексуальної освіти у школі мають проводитися окремо для дівчат і хлопців. Бо коли в класі є суто жіночий колектив, вони активно і відверто задають питання, які їх цікавлять. Вони знають, що, наприклад, коли дівчина в 15 років запитає, чим краще користуватися – тампонами чи менструальними чашами, то дівчата, які сидять поруч, не почнуть сміятися і казати: «На голову одягни!» або «Як ти це собі пхаєш?». Бо якщо разом з дівчатами у класі перебуватимуть хлопці віком 13-14 років, чути такі розмови їм буде доволі смішно.
– З якого віку варто запровадити сексуальну освіту в школах?
– Я думаю, що з 1 класу. Але це мають бути не уроки під назвою «Сексуальна освіта», а, наприклад, курс «Пізнай своє тіло». На цьому предметі варто розповідати, що в дівчинки одні статеві органи, а в хлопчика – інші. І вже в міру того, які діти розвиваються, додавати їм актуальної інформації. Бо якщо взяти дітей віком 10 років, то для них питання екстреної контрацепції не буде актуальним. А для старшокласників – дуже навіть буде, тому що в такому віці більшість дівчат вже активно живуть статевим життям.
– Часто маленькі діти питають у батьків про те, звідки вони взялися, на що батьки відповідають: «Лелека приніс». Чи правильно це?
– Батьки мають говорити прямо, звідки беруться діти. В такій формі, у якій дитина зможе зрозуміти. Наприклад, у мене є син, якому два з половиною рочки. Коли я забирала його з садочка, він сказав мені: «Мамо, я теж хочу лялю». Я йому кажу: «Коли ти трішки підростеш, мама з татом будуть ще більше любити один одного, і тоді в тебе з’явиться братик або сестричка». Коли йому буде близько 4 років, я йому вже детальніше описуватиму, що в чоловіка є один статевий орган, який стає дуже твердий, а в жінки є «печерка», і коли вони з’єднуються, утворюється дитинка.
Бо якщо казати дітям, що нова людина утворюється просто від того, що чоловік любить жінку, то ваш син буде дружньо спілкуватися в дитячому садку з дівчинкою, а потім казатиме вам: «Мамо, я любив Іру, і завтра в нас буде дитина». Тобто дитина має розуміти механізм, усвідомлювати, що діти з’являються не від того, що вони обнялися або подихали один на одного.
Я вважаю, що батькам варто займатися сексуальною освітою своїх дітей з самого малечку. Бажано з років чотирьох-п’яти, коли дитина вже розуміє, що є хлопчик і є дівчинка. Говорити про статеві органи, про відмінності, про догляд за ними. І поступово, в міру того, як дитина стає старшою, пояснювати їй для чого хлопчику його статеві органи, і для чого дівчинці її статеві органи.
– У часи СРСР говорити про секс було практично заборонено. Зараз ця тема залишається табуйованою для багатьох людей. Чи посприяє сексосвіта вирішенню цієї проблеми?
– Так, посприяє і, на мою думку, вона вже сприяє. Зараз люди, яким 40-50 років, є активними користувачами Фейсбука та Інстаграма. У соціальних мережах вони знаходять сексологів, психологів. Прочитавши пости фахівців, приходять на консультації.
До прикладу, до мене із різними проблемами приходять багато жінок середнього віку. Нещодавно жінка віком 40 років під час консультації пожалілася на те, що ніколи не отримувала оргазм. Вона жодного разу не займалася мастурбацією, бо їй здавалося, що це якось соромно, що це – великий гріх. Жінка прийшла на консультацію разом з чоловіком. Він каже: «Ну, мені б хотілося ще сексу, бо діти виросли, живуть окремо, але дружина не хоче». На що жінка відповіла, що вона всі ці роки терпіла статеві стосунки з чоловіком заради дітей і не розуміє, для чого взагалі займатися сексом, якщо вона не отримує задоволення. Вона взагалі вважала, що жінки не можуть отримувати оргазм. Після цього я їй пояснила, що і як потрібно робити. Прийшовши на другу консультацію, чоловік сказав: «Таке враження, що мою жінку підмінили. Вона накупила нової білизни. В нас тепер нормальний секс».
Отже, люди просто не вивчають своє тіло. Найбільшою проблемою усіх тих попередніх епох, коли не було статевої освіти, стало те, що ніхто не говорив про самовивчення, про будову людини, про те, як функціонує організм. Вважалося, що секс є для того, щоб зробити дитину. І все. Тобто статевий акт – це розмноження, а не задоволення.
– Які наслідки має раннє статеве життя?
– Я вважаю, що людина може жити статевим життям тоді, коли вона здатна брати відповідальність за свої вчинки. Якщо в 16 років дівчина вирішила займатися сексом, вона має розуміти, що кожен статевий акт – це можливість завагітніти. Якщо вона впевнена, що зможе виховувати і забезпечувати дитину, тоді окей! Але інше питання, коли дівчина завагітніла і «повісила» дитину на своїх батьків. Тоді це просто перекладання власної відповідальності на інших людей. Тобто у статевому житті немає нічого поганого, але людина завжди повинна пам’ятати, що кожна її дія може призвести до певних наслідків.
Нормально, коли дівчині подобається хлопець і вона хоче зайнятися сексом із ним. Але коли хлопець каже, що хоче спробувати без презерватива, бо він її не відчуває, і вона погоджується, то це безвідповідально. Статевий акт у віці, в якому людина ще не може самостійно нести відповідальність за свої вчинки, повинен завжди бути захищеним. Бо якщо у дітей віком 15-16 років виникає непланова вагітність, то в основному не вони «пожинають плоди» своїх «ігор», а їхні батьки. Слід завжди пам’ятати про безпеку, адже якщо ваш партнер вас чимось заразить, то не він буде нести за це відповідальність і не він буде вас лікувати.
– Чи часто до вас звертаються підлітки із проханням допомогти у вирішенні певних проблем?
– До мене на консультацію прийшов хлопець, який закохався в дівчину «по самі вуха». Він був незайманий. Дівчина розповідала йому байки про те, що він є її першим статевим партнером. Через місяць після того, як вони зайнялися сексом, у нього з’явилися гнійні виділення. Ми взяли у нього мазки. Результати аналізу показали, що в нього гонорея і трихомоноз – ось тобі і перший статевий акт. Він дзвонить до неї і у відповідь чує: «Ну, я боялася тобі сказати». На жаль, таких випадків є дуже багато, тому в статевому житті відповідальність за все, що відбувається, несемо лише ми. Тож якщо будемо підвищувати рівень сексосвіти, зменшиться кількість як подібних захворювань, так і непланових вагітностей.
Мета сексуальної освіти – ознайомити з важливою інформацією та застерегти від небажаних наслідків. Якщо людина прийняла рішення в 16 років зайнятись сексом, то варто її ознайомити із тим, що таке презерватив і як діяти, якщо він порветься. Або якщо зайнявся сексом – і через кілька днів або тижнів у тебе тече гній, то не треба шукати в інтернеті інформацію про те, як усунути симптоми запалення. А треба йти до уролога і здавати мазки. Саме це передбачає сексуальна освіта. Вона дає знання про те, як не допустити проблем і що робити, якщо вони все ж трапилися.
– У вас доволі велика аудиторія у ТікТок. Там ви знімаєте корисний контент на тему сексології. Як давно ведете сторінку та з чого починали?
– Перше відео на свою сторінку завантажила 1 липня 2022 року, коли в мене була відпустка. Аудиторію зібрала швидко, адже працює таке правило: якщо в день викладати 6 відео, то за короткий час можна досягти успіху. Без ніякої реклами за місяць зібрала 30 тисяч підписників. І після цього почала проводити консультації, бо охочих було багато.
Після відпустки я не так активно веду ТікТок, адже коли ти працює в чотирьох клініках, то часу в тебе обмаль. Взагалі вважаю, що лікарі, які постійно знімають сторіс та інший контент, не працюють в лікарнях, а просто проводять онлайн-консультанції. Для мене ж це більше хобі, тому зараз публікую не так багато відео.
