Нещодавно Червоноградською громадою почали поширюватися чутки, що неподалік острівської школи хочуть побудувати свиноферму, яка буде смердіти на все село. А також що в населених пунктах зникне вода, бо ферму під’єднають до централізованого водопостачання (фейк).
Пізніше з’явилася інформація, що будувати ферму будуть трохи далі від населеного пункту. Насправді виявилося, що земельна ділянка, яку запропонували інвестору, знаходиться на відстані 2,2 км від житлових будинків (згідно норм – не менше 1 км).
При «союзі» ферми були в межах населених пунктів, не мали жодного обладнання і ні в кого не було претензій.
Але за дуже короткий період часу «невідомі вісники» встигли посіяти ненависть до можливого майбутнього підприємства, яке буде сплачувати сотні мільйонів гривень податків на рік і в якому будуть працювати щонайменше 150 осіб.
В мобільних чатах населених пунктів люди категорично виступали проти такого будівництва, але ніхто не спробував поцікавитися, як працюють аналогічні ферми на території Червоноградського району і чи вони взагалі комусь перешкоджають.
Активним мешканцям громади запропонували поїхати на подібне підприємство цього ж інвестора. Чому подібне? Тому, що ферма, яку планують будувати, має бути збудована за ще новітнішими технологіями.
На жаль, зголосилося поїхати лише дві жінки, я і наша староста Ірина Чіпак. Ось і вся активна громада, яка у Вайбері може зробити революцію, але тільки на території Вайбера.
Чому ніхто не хоче поцікавитися, як і що працює? Зрозуміти для себе плюси та мінуси.
Я почав ретельно вивчати це питання. Відвідав дві подібні свиноферми, які належать цьому підприємству «Угринів Еко Ферм».
Що можна сказати?
Крики окремих осіб про сморід, якого всі так бояться – абсолютно безпідставні. Це підтвердять ті свідомі члени нашої громади, які не пошкодували свого часу та поїхати і побачити на власні очі, як все працює. Та, відповідно, «понюхати»…).
Я стояв над самою лагуною (ямою) із гноївкою. Вона є закритого типу, і смороду я там не відчув. Ця ферма знаходиться неподалік міста Радехів (село Полове). Ферма працює вже рік і продовжує збільшуватися, будуючи нові приміщення.
«Угринів Еко Ферм» працює згідно європейських стандартів та з допомогою датського обладнання. Ферми відповідають європейським вимогам.
Понад чотири роки аналогічна свиноферма працює у селі Сушно Радехівської громади.
Третій приклад – це село Угринів Червоноградського району. Свиноферма існує вже близько семи років, і за цей час добре розбудувалася. Збудовані величезні бочки для зберігання зерна.
На території знаходить власний цех із виготовлення вітамінних добавок на натуральній основі. Цікаво, що «Угринів Еко Ферм» не використовує хімічних добавок. Корм, яким годують свиней, є лише натуральним продуктом.
Також із сої вироблять олію, яку в подальшому використовують як добавку для годування свиней.
Переходимо до найцікавішого моменту.
Куди дівають гноївку?
До неї постійно додають бактерії для зменшення запаху, і зберігається вона у лагуні закритого тупу. Що ви і бачите на фото.
Ви знаєте, в що перетворюється гноївка? В мінеральне добриво, органіку, яка сьогодні має попит серед фермерів і є дефіцитом.
ЇЇ викачують двічі на рік. Не вивозять автомобілями з бочками, від яких колись смерділо. Все дуже просто. Від лагуни виведена труба, якою потужними моторами під тиском 6 атмосфер подають органіку на поля.
Для прикладу, в Угринові така труба має довжину 9 кілометрів. Вона під’єднується до обладнання, яке закріплене на господарській техніці. А що відбувається далі, ви бачите на відео.
Одночасно відбуваються дві речі. Збурюють землю і вносять органіку на глибину 20 см у землю. Ви тепер можете прекрасно зрозуміти, що ніхто не виливає гноївку просто у поле.
Тому чутки про сморід – це всього лиш чутки.
Щоб ви собі, зрозуміли підприємство «Угринів Еко Ферм» продало гноївки у 2022 році на майже 400 мільйонів гривень.
А зараз мова піде про податки
Принцип «Угринів Еко Ферм» – купувати зернові культури (ячмінь, пшеницю, кукурудзу і соя) у місцевих фермерів, що дає право існувати та працювати як великим, так і дрібним фермерам Червоноградщини, які також платять податки до місцевих бюджетів.
Свині, яких вирощують на цих фермах, продають місцевим м’ясним бойням та фабрикам, які також платять податки у місцеві бюджети, а також деяким підприємцям з селища Куликів. У цих підприємствах працюють сотні жителів Червоноградської громади.
«Угринів Еко Ферм» тільки із ферми в Угринові за 2022 рік сплатили майже 200 мільйонів податків у державний та місцевий бюджети. Ви уявляєте, які це надходження?
Що планують зробити у нас?
Тепер переходимо до населених пунктів Острів, Борятин і Бережне, неподалік яких планують будувати новітню ферму за європейськими стандартами та датською технологією.
Це призведе до наповнення нашого бюджету за рахунок орендної плати за земельну ділянку, надходжень до бюджету податку з доходу фізичних осіб, а також податків до державного бюджету, з якого люди отримують пенсії, субсидії та інші соціальні виплати.
Перш за все це нові робочі місця. Якщо все ж таки розпочнеться будівництво, то з перших днів почнуть надходити податки до міського бюджету від будівельників. Також представники «Угринів Еко Ферм» закупляють бетонні вироби та металоконструкції в червоноградських підприємств.
Але. Питання тут просте. Чи хтось хоче, щоб громада розвивалася? Або продовжувала занепадати.
Можливо, хтось навіть не хоче думати про майбутнє своїх дітей, онуків. Можливо, хтось взагалі не бачить себе у майбутньому в Україні. Я хочу жити тут! Хочу, щоб тут жили мої діти. Хочу розвитку нашого промислового регіону.
Економіка країни без інвесторів та бізнесу зростати не буде.
