25 листопада – день народження парафії святого Йосафата, наше престольне свято. Щиросердечно запрошуємо мешканців Червонограда на урочисті Богослужіння, які розпочнуться у четвер о 07:30 та 11:00. Із завершальною духовною наукою в цей день до вірян звертатиметься отець Леонід Григоренко, ієромонах Чину Найсвятішого Ізбавителя. Він є надзвичайно потужним проповідником, який присвятив своє життя Богу.
Прошу усіх вас, браття і сестри, хто прочитає ці слова, прийти до нашого храму! Ви відчуєте ту силу, яку дає Бог. Бо під час попередніх реколекцій, які провадив отець Леонід, ми бачили багато оздоровлень. Хочемо, щоб це було свято не тільки для наших парафіян, а й для жителів усього міста.
Нехай Господь покличе вас до того, аби ви послухали ті чудові науки, помолилися. І щоб Бог через великого служителя Святої Церкви отця Леоніда дарував зцілення від хвороб, які ви маєте. Але найперше щоб дарував радість у ваші серця. Бо після того, як Ісус явився апостолу Павлу, той сказав: "Уже не я живу, а живе в мені Христос!".
Мабуть, невипадково наша парафія носить ім’я святого великомученика Йосафата. Бо нове місто Червоноград почало своє життя із того, що тисячі і тисячі наших співвітчизників поверталися із заслання з холодних і голодних сибірських таборів. Серед них були воїни Української Повстанської Армії, люди, які щиро любили свою рідну Греко-Католицьку Церкву і свою Батьківщину.
Після повернення ці люди, звісно, не мали багатих помешкань. Але вони хотіли мати свою церкву. За покровителя вони взяли святого Йосафата, великомученика, бо вони самі також були мучениками, були тими, які постраждали за любов до власного народу та церкви.
Сьогодні ми тішимося тим, що маємо певні здобутки. Активно і дуже успішно діє катехитична школа, яку відвідують близько чотирьохсот дітей. Це для нашої парафії не є багато, бо поряд із храмом знаходяться чотири загальноосвітні школи. Але дякуємо Богу і за те!
Тішимося, що при парафії діє наймолодший хор. До його складу входять діти, яким виповнилося від 3 до 7 років. І в той час, коли катехит займається із дітьми, батьки, які привели їх на заняття, також проходять катехитичне навчання – священники Роман і Василь проводять із ними духовні бесіди.
Радіємо з того, що наша парафія жива. Всередині листопада до храму прибули військові капелани Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту. Священники із Східної та Центральної України, які побували у нас в гостях, звернули особливу увагу на картину Страшного Суду, що знаходиться при виході із церкви. Вони активно обговорювали зображену на ній знану у всьому світі особу, яка палає в пекельному вогні. Казали, що там йому і місце!
Завершуємо благоустрій церковного подвір’я, а також спорудження водосвятної каплиці, у якій буде скульптура свтого Івана Хрестителя та фонтан. Але пам’ятаємо, що найголовніше – це не гарно розфарбовані ікони, хоча вони теж допомагають нам молитися, а жива зустріч із Богом під час Святої Літургії.
У парафії діють молитовні братства Матері Божої Неустанної Помочі, Апостольство молитви, Апостольство доброї смерті. До речі, у братстві доброї смерті зареєструвалися кілька тисяч наших парафіян. Звісно, не всі вони приходять на Богослужіння. Але під опікою священника Василя, який на дуже високому рівні провадить цю спільноту, люди активно моляться один за одного. І цікаво, що жоден з учасників цього братства не відійшов до вічності без сповіді та Святого Причастя. Ось яку силу має спільна молитва!
Багато наших парафіян виїхали на постійне проживання за кордон. Зараз вони перебувають у Німеччині, Чехії, Польщі, Норвегії, Фінляндії, США та інших державах Європи і світу. Тому в церкві людей є менше, ніж колись. Це турбує нас, бо усі будівельні і ремонтні роботи, які ми провадимо, потребують значних ресурсів.
Але так Бог дає, що ми не задіюємо кошти тих людей, руки яких нечисті. Внутрішнє оздоблення храму вже виконали, з Божою допомогою завершимо і зовнішнє. Сподіваюся, що найближчим часом розпочне діяти також Музей історії Церкви та національно-визвольних змагань, який розташовуватиметься на території храму.
