Валентина Левкун,
директорка ТОВ «Швейна фабрика «Валентина»:
– Ми починали волонтерити разом – Володимир Дмитрович Федосєєв, Богдан Іванович Твардовський, Іван Олександрович Стародуб, також доньки Володимира Дмитровича Христина та Анна. Між собою ми знайомі, друзі – так нас звело життя. Як свідомі громадяни вирішили, що на боротьбу з російським загарбником віддаємо останнє, бо інакше нас теж не буде. Хтось тут старався, в Україні, хтось за кордоном – все до одної купи.
Далі вирішили створити громадську організацію «Стрій Тримай!», залучаючи близьких по духу людей не тільки тут, а й в інших країнах світу. Ініціатором створення нашої громадської організації став Володимир Дмитрович Федосєєв. Він невтомний, він – серце і двигун всього того, що ми робимо для українських воїнів, дуже працелюбний і високу планку опускати не дає нікому.
Робимо все, що в наших силах, щоб допомогти захисникам – якщо вони там, на сході і півдні стояти не будуть, то нас тут теж не буде.
Постачаємо для підрозділів Збройних сил України машини з Європи, які купуємо за свої кошти. Продукти харчування нам допомагають організовувати партнери з Польщі, Іспанії, Норвегії. Це – харчі довготривалого зберігання: м’ясні та рибні консерви, молоко сухе та згущене.
Також відправляємо військовим медикаменти, зокрема, антибіотики, сумки з турнікетами, для госпіталів – ортопедичні засоби для рук, ніг, спини, а також ноші, польові кухні, багато всього іншого. З польовими аптечками, турнікетами допомагає польська фундація допомоги, а з промисловими товарами – громади багатьох міст дружньої нам Польщі.
Для військових ми вже передали двадцять машин, кожну – під акт прийому-передачі. Дружимо з 72-ю та 56-ю бригадами.
Нещодавно 72-й бригаді переправили авто для нашого воїна з Червонограда Сашка Тетерка. Він мені пише: «Дивись, всі сидіння в крові, навіть не відмиваю. Я з поля вивіз семеро хлопців і, слава Богу, вони всі живі». Якби не було тієї машини, то семеро родин залишилися би без своїх батьків, синів.
Волонтерськими потугами нам також вдалося перевезти з Харкова з десяток сімей, знайти їм у Червонограді житло. Також шестеро внутрішньо переміщених осіб працевлаштували на нашому швейному підприємстві, яке ще перед створенням громадської організації у травні цього року ми заснували разом з Володимиром Дмитровичем Федосєєвим та Богданом Івановичем Твардовським.
День Незалежності – велике свято. Але розслаблятися не можна. Маємо щодня працювати на всіх напрямках, щоб наблизити Перемогу.
Підприємство, люди, робота – таким чином ми виконуємо програму президента і прем’єр-міністра. Вони сказали: «Створювати, забезпечувати, наповнювати бюджет». Ми це робимо, наскільки є можливості. А громадська організація – це дітище, в яке ми вклалися так, як, напевно, ні у що інше в житті не вкладалися. І ми твердо переконані в перемозі України!
