Минулого тижня у Червоноградській міській раді відбулася презентація Стратегії розвитку Червоноградської територіальної громади до 2027 року та План заходів з реалізації на 2022-2024 роки. Її розробили в рамках Меморандуму між Червоноградською територіальною громадою та Асоціацією місцевих рад "Ради Львівщини" та за її фінансової підтримки.
У робочу групу, яка складалася із сорока осіб, увійшли працівники виконавчого комітету, депутати Червоноградської міської ради, представники Червоноградської районної державної адміністрації, Червоноградської районної ради, депутат Львівської обласної ради, підприємці, представники установ і підприємств усіх форм власності, керівники громадських організацій тощо. Методологічний супровід розроблення Стратегії здійснював консультант Асоціації місцевих рад "Ради Львівщини" Петро Мавко.
Презентацію розпочав Микола Мисак, голова робочої групи, заступник міського голови Червонограда, який охарактеризував документ як такий, що має визначити стратегію розвитку територіальної громади на найближчі роки.
Петро Мавко представив напрацьований продукт, це 200 сторінок тексту, 30 слайдів.
– Нам було важливо відстежити основні тренди, поведінку громади, її соціально-економічної системи, з тим, щоб хоч трохи заглянути вперед, – сказав доповідач. – Маємо 30 проєктів, ще з’явилися інші проєкти. На сьогодні маємо відповідь, що робити в найближчі три роки.
Великий плюс – що нарешті відремонтували дорогу Р-15, а проєкт "До Львова за 40 хвилин" майже на завершенні. Транспортне сполучення дає багато можливостей.
Петро Мавко сказав, що Червоноград – жертва вуглепрому. Розкритикував генеральний план міста, розроблений в 2006 році.
– Я був шокований: вас замкнули в тих межах, в яких ви були, і сказали, що всього достатньо: промислових, відпочинкових зон, культурно-побутової сфери – нащо розширяти?! Добре, що пройшла адміністративна реформа і тепер ми не обмежені генеральним планом, – сказав він.
На цю думку зреагував начальник управління містобудування і архітектури Юрій Фігар, зазначивши, що землі розпаювала держава і це було по всій Україні.
– Тому образливо, що ви кажете, що треба було не затверджувати генеральний план міста, – додав Юрій Фігар. А прослухавши презентацію Стратегії, сказав, що це декларативні пропозиції, "а нам доведеться працювати детально, конкретно, розробляючи комплексний план просторового розвитку".
Продовжуючи, доповідач наголосив, що по податкоспроможності громад Червоноград має не найкращі показники. Місто залежне від мінвуглепрому, адже основне джерело надходжень до бюджету – це ПДФО, тобто зарплата. Дасть кабмін кошти на зарплату шахтарям – надійдуть гроші в міський бюджет, не заплатить – нема грошей в бюджеті. Фактично, мінвуглепром в якійсь мірі є власником Червонограда. Тому треба збільшувати надходження ПДФО від інших галузей.
Щодо демографії, то прогноз доповідача також не є оптимістичним. Його аналіз показує зменшення чисельності населення в Червонограді і Соснівці. До 2027 року можемо мати менше 76 тисяч населення по раді. Людей можна втримати тільки роботою і якістю життя.
Йде спад і штатних працівників. За 7 років Червоноград втратив їх 5 тисяч.
Перспективу громади експерт бачить в розвитку сільського господарства, для цього є території. Потрібні сімейні ферми, сільськогосподарські кооперативи, така форма господарювання, яка давала б розвиток економіки.
Очевидно, відбудеться спад промисловості, прогнозує він далі. Теперішні основні роботодавці – це шахти, дві з яких в найближчі роки планують закрити. Також були названі фабрики "Калина", "Дюна", завод металоконструкцій та торгівля.
Прогноз по бюджету до 2024 року – він зростатиме, але не через економічний розвиток, а за рахунок індексації. Основними статтями наповнення бюджету залишатимуться ПДФО, єдиний податок, плата за землю, акциз тощо.
– Золота акція громади – це ваші підприємці, – сказав Петро Мавко. – Треба підтримувати мале підприємництво, наголос робити на проєктах розвитку, затягуючи кошти, ресурси зовні.
Під час презентації доповідач навів багато порівнянь Червоноградської територіальної громади з іншими територіями області за різними аспектами соціально-
економічного розвитку.
Стратегічними пріоритетами назвав:
- підвищення інвестиційної привабливості громади;
- розвиток малого і середнього бізнесу, в тому числі розвиток підприємництва на сільських територіях;
- покращення якості інфраструктури.
Також наголосив, що є система моніторингу і управління Стратегією, її можна змінити, як зручно, вносити корективи.
Під час обговорення представленої Стратегії в учасників презентації було чимало запитань, зауважень і побажань до її розробника.
Надія Земницька, заступниця міського голови Червонограда, звертаючись до доповідача, сказала наступне:
– Під час розробки Стратегії в нас було три зустрічі, на яких постійно були конфлікти. Не зроблено стратегування з цільовими групами по сферах і це вийшов конкурс ідей, під який нас зобов’язали написати проєкти. Це не виглядає як стратегія. В нас нема бачення, що далі робимо з лікарнею. В громаді є три школи, які ми бачимо під закриття, але розроблена стратегія не дає відповіді, чи доцільно це робити.
Тим більше, що входимо в період вугільної трансформації, і це би мала бути стратегія трансформації міста на 5 років. Все, що тут (в Стратегії, ред.) є, економічний аналіз і про створення індустріального парку, це подібне на курсову роботу, – так охарактеризувала заступниця міського голови представлений документ.
– А ви впливаєте на вугільну трансформацію?! – парирував доповідач. – Ми не можемо писати стратегію під те, власником чого ми не є. Ви мали півроку, щоб активно втручатися в процес написання Стратегії.
Свої думки щодо представленого документа висловили
Галина Крук, депутатка Червоноградської міської ради:
– Чи враховувались під час роботи над Стратегією зміни до Бюджетного кодексу по законопроєкту 5600, оскільки пільги, які прийняті по трансформації вугільних регіонів, суттєво змінять прогнози. Цього в презентації я не почула.
Цей закон дає великі можливості для розвитку вугільних територій, в тому чисті Червонограду, Сільцю та Межиріччю. На тому треба робити акцент і допомагати діючим підприємствам шукати інвесторів, а не шукати купу грошей для реалізації ідеї індустріального парку, для якого ще треба лобіювати податкові пільги.
Михайло Лапець, депутат Червоноградської міської ради:
– Законопроект 5600 дає можливості для економічного розвитку, а ви прогнозуєте спад.
Я входив в робочу групу, ходив на засідання комісії, бо як депутат зацікавлений в розвитку громади. А підприємці пішли із засідання через 20 хвилин, бо, чесно, це – гадання на кавовій гущі.
Я не зрозумів, куди маємо рухатися далі, зокрема в освіті, медицині. Ви сказали, що місто залежне від міністерства енергетики, але це неправда. Ви показали статистику, що в нас на шахтах працює 7,5 тисяч працівників. А в громаді населення майже 90 тисяч. Багато з них підприємці, ФОПи. Не враховані комунальні підприємства, де так само зайняті багато людей, медичні працівники. Стратегії я не бачу, а лише статистику.
На виступ Михайла Лапця відреагував Петро Мавко:
– Мені цих даних не дали, я брав дані з табличок, які мені прислав відділ економіки. Не я це писав, а тільки аналізував.
На підтримку доповідача виступив Олександр Горовой, директор з економіки і фінансів ДП "Львіввугілля":
– Я підтримую доповідача. Ми хотіли створити візію бачення нашого майбутнього життя. Друге – хотіли врахувати всі переваги нашого місцерозташування – території, економічного, виробничого, ресурсного потенціалів.
Зараз така реакція, коли кожен хотів побачити проєкт, який відповідає його внутрішньому настрою і баченню майбутнього. А фактично побачив якийсь маленький сегмент, а решта – не його. Найскладніше – об’єднати думки багатьох в єдиний документ, який би усіх задовільнив.
Микола Мисак, голова робочої групи, заступник міського голови:
– Цей документ можна критикувати. Коли ми формували робочу групу, то старалися охопити всі спектри життєдіяльності громади. Була різна активність, вона була не достатньою.
Зараз є критика, що не всю проблематику громади ми окреслили. Але цю проблематику Петро Михайлович сам визначити не міг, а тільки завдячуючи нашому баченню цих проблем. А ми, на жаль, всього спектру цих проблем не донесли. Зараз закликаємо, щоб ми до цього підійшли більш предметно.
Геннадій Воловенко, депутат Червоноградської районної ради:
– Якби ми на початках сказали, що в нас є три школи, які йдуть під закриття, і треба це питання опрацювати, якщо би поставили питання, що в нас закриваються вугільні підприємства, то треба було пропрацювати і це питання, – які це дає нам збитки чи плюс. Коли даються правильно початкові дані, то вони опрацьовуються, і тільки тоді можна ставити претензії до працівника, який ці дані опрацьовував.
Рабство це чи ні, але Міністерство енергетики контролює наші шахти. Наші шахти, як правило, виплачують зарплату тільки своїм працівникам, їх зараз є 7 180, плюс/мінус 5 чоловік, на початок минулого року було 7490, число буде зменшуватися.
Виплата зарплати ще не означає, що вони розраховуватимуться з громадою – за воду, територію, електроенергію, за сукупні складові, які дають їм прибуток і зарплату. Як нам вийти з цього рабства міністерства енергетики? Чи вирішать питання приватні шахти?
Ми розуміємо, якщо шахти залишатимуться в міністерстві енергетики, борги тільки зростатимуть. А борги не можуть зростати вічно, вони витягуватимуться з чиєїсь кишені – з нашої, вашої, ФОПів. Шахти працюють, але постійно надають нам збитки, це ключове питання, яке ставить на коліна всю територіальну громаду.
– Ми в цій стратегії робимо наголос на диверсифікацію. Шахти будуть закриті, і казати, що основою економічного розвитку громади будуть шахти – це йти проти логіки, – відповів розробник Стратегії. – Але ми не можемо впливати на державу. Якщо ми не є стопроцентно суб’єктами, якщо стовідсотково не володіємо ресурсами, то така і наша стратегія – з оглядкою на державу.
Підсумовуючи дискусію, Микола Мисак сказав, що можливість допрацювати документ іще є.
Стратегію розвитку Червоноградської територіальної громади до 2027 року та План заходів з реалізації на 2022-2024 роки оприлюднять на сайті Червоноградської міської ради і мають затвердити на сесії міської ради.
