На жаль, вказана у заголовку народна мудрість на практиці не завжди працює. Бо стихійна торгівля вже стала звичним і невід’ємним атрибутом життя для наших районів та міст. А у країнах Європейського Союзу, стати частиною якого уже давно прагнемо, ви не побачите вуличних продавців харчовими продуктами на тротуарах чи в інших необлаштованих для цього місцях.
З настанням весняно-літнього періоду в рази зростає кількість місць стихійної торгівлі продуктами харчування. Причина цього не лише соціально-економічне становище в країні, а й те, що громадяни не замислюються, в якій мірі можна нашкодити власному здоров’ю, якщо харчуватися зі стихійних ринків, надаючи перевагу продуктам харчування, які реалізують із землі. Не замислюються про їх якість, ким та в яких умовах виготовлені, де зберігалися і як транспортувалися.
Часто люди не звертають уваги на бруд, що летить на продукти з вулиці від машин та з-під ніг перехожих, не згадують повідомлення в засобах масової інформації про гострі кишкові отруєння серед тих осіб, які вживали продукти, придбані на стихійних ринках. І чомусь вважають, що якраз із ними цього не трапиться. Купуючи продукти харчування на вулиці, покупець бере відповідальність на себе та повинен усвідомлювати всі ризики для здоров’я, оскільки у більшості випадків вулична торгівля в Україні незаконна.
Єдине законне місце для торгівлі харчовими продуктами, крім магазинів, – це ринок. Саме там знаходиться державна лабораторія ветсанекспертизи, яка здійснює обов’язковий державний ветеринарно-санітарний контроль за якістю та безпечністю продукції, що реалізується, і надає продавцю товару експертний висновок встановленої форми про те, що продукт придатний до вживання.
Якщо, наприклад, взяти молоко та молочні продукти, то продавці повинні щодня надавати їх на перевірку. І при цьому власник корови повинен мати ветеринарну довідку про стан здоров’я тварини, від якої отримано молоко. У цій довідці має бути вказано про дослідження на мастит, лейкоз і бруцельоз – хвороби, які можуть передаватися людям. Якщо це реалізатор, то в нього має бути санітарна книжка із записами про обов’язкові медичні огляди.
Також не можна купувати молоко в пластикових пляшках, які є предметами одноразового використання. Нерідко ці пляшки зібрані на смітниках. Досить суворі вимоги до торгівлі молочними продуктами пов’язані з їх небезпечністю для здоров’я у випадку неналежного зберігання цього товару, отримання молока від хворої худоби або придбання його у нездорового продавця.
Зараз на території агропродовольчого ринку державною лабораторією здійснюється ветеринарно-санітарний контроль продукції тваринного і рослинного походження. Адміністрація ринку не має права надавати місця на торгівлю без висновків лабораторії, а фахівець лабораторії, у свою чергу, відповідає за якість продукції, що пройшла експертизу. З початку року державною лабораторією ветеринарно-санітарної експертизи проведено більше 19 тисяч експертиз та понад 18 тисяч досліджень продукції тваринного і рослинного походження.
Необхідно не забувати про ще одну проблему, яку несе в собі стихійна торгівля – це небезпека розповсюдження африканської чуми свиней, яка останнім часом реєструється на території області. Адже м’ясна продукція, яка реалізується на стихійних ринках, знаходиться поза межами ветеринарно-санітарного контролю. Купуючи м’ясо невідомого походження, яке, можливо, вивезене спритними ділками з неблагополучних щодо африканської чуми територій, несвідомі громадяни будуть лише сприяти її розповсюдженню.
