Колектив ПрАТ «ВАТ Калина» довірив очолити підприємство Валентині Левкун. До цього часу Валентина Георгіївна працювала заступником директора з якості, відповідала за одну з важливих ділянок виробництва. Новому керівнику довелося прийняти підприємство в непростий час.
На початку липня передчасно пішов з життя Михайло Іванович Чемерис, який 36 років очолював підприємство, вивів його до когорти найпотужніших у легкій промисловості України. А перед тим по виробництву, як і по всьому бізнесу в Україні і світі, відчутно вдарив запроваджений ще в березні карантин.
Про те, як «Калина» відходить від потрясінь, кореспондент Червоноград.City спілкувалася із спеціалістами, які багато років складають її кістяк, та новим керівником колективу швейників.
Валентина Левкун, директор ПрАТ «ВАТ «Калина»:
– Наше підприємство буде працювати. Останні півроку – це великий злам. Та відчуваємо свою відповідальність в тому, щоб продовжувати десятиліттями вибудувану справу. Сподіваюся, що вже пережили цей дуже складний час, хоч виходити з нього непросто. Колектив розуміє труднощі, які є, і на сто відсотків підтримує намагання їх здолати.
На сьогодні роботою «Калина» забезпечена. Є бачення перспектив до кінця року і напрацювань на 2021-й рік. Якщо правильно все організуємо та вибудуємо, то далі буде краще.
Тепер на підприємстві працює 430 осіб. Правда, останнім часом через карантин було менше роботи, частина людей звільнилася. Також зменшилася заробітна плата, але це був вимушений крок, щоб втриматися. Сподіваюся, що все налагодиться, адже у нас в перспективі продовження роботи по діючих контрактах та залучення нових партнерів до співпраці.
На нині маємо укладені угоди з двома польськими партнерами, співпрацюємо з Данією, Італією. Також є контракти з прибалтами і чехами. Від нас відійшла тільки одна фірма, натомість зайшла інша, не менш потужна. Є кілька пропозиції по організації нових робіт для фабрики.
«Калина» спеціалізується на виготовленні жіночої корсетної білизни – це бюстгальтери, труси, сорочки, купальники, можемо виготовляти трикотажні піжами, нічні сорочки, футболки та інше.
Постійно розширюємо асортимент. У невеликій кількості шиємо білизну і для чоловіків. У нас вибудувані лінії саме під виробництво жіночої корсетної білизни. Є відповідне обладнання. Наші партнери з-за кордону вимагають дуже високої якості. І нам всім приємно, що в Європі «Калину» знають саме за висококваліфікованою роботою.
Збут – насамперед до європейських країн, а також на внутрішній український ринок. На жаль, купівельна спроможність нашого населення є низькою. Це негативно позначається на роботі підприємства: при тому, що якість нашої продукції не до порівняння з китайською, люди через бідність змушені купувати вироби дешевші, а значить – гірші. Сподіваємося, що ситуація в державі покращиться і це позитивно відобразиться на реалізації нашої продукції.
Тільки податку на доходи фізичних осіб «Калина» у 2019 році сплатила п’ять мільйонів гривень (2018-й – 4,9 мільйона гривень).
Очевидно, що через зниження темпів у зв’язку з коронавірусом ця цифра буде меншою у 2020-му. Квітень, травень, червень підприємство працювало не на повну потужність із огляду на те, що частина людей не могла доїхати на роботу. У липні все пішло на поправку.
Треба також додати, що були на нашому підприємстві хворі на коронавірус. Ця ситуація серйозно вибила з колії. Захворіли працівники однієї дільниці. Хоч вони були забезпечені антисептиками, масками, також на контролі була температура – але вірус звідкись узявся.
Спочатку люди запанікували, але далі стали робити те, що потрібно – ретельніше дотримуватися протиепідемічних заходів. Дільниця, де були хворі, майже два місяці відбула на карантині. Відразу ж виконали її дезінфекцію. Це окреме приміщення, потік людей з якого не перетинається з іншими. Всі працівники пройшли тести.
Ми за безпеку своїх працівників переживаємо і турбуємося. На сьогодні усе добре. Загалом настрій в нас покращується, колектив упевнений у майбутньому. У більшості з нас тут, на фабриці, працювали батьки. Тому ми продовжуємо їхню справу.
Мозковим центром нашого підприємства, який, я переконана, зробить усе, щоб «Калина» надалі успішно працювала, є Леся Омелянівна Стеблецька, заступник директора з виробництва, Галина Петрівна Слободян, начальник дільниці №1, Лідія Миколаївна Заяць, заступник директора з економіки, Наталія Анатоліївна Кириченко, старший майстер пошивочної дільниці №3, Марія Мирославівна Ногаль, старший майстер пошивочної дільниці №2, Іван Андрійович Самсон, головний енергетик, Анна Степанівна Коростинська, начальник відділу зовнішньоекономічних відносин.
Анна Коростинська, начальник відділу зовнішньоекономічних відносин:
– Коли є робота, ніхто не ставить запитань, не дивиться на час – працюємо. Адже їдуть фірми і треба все швидко зробити, щоби ніхто не чекав. Патріотизм щодо рідного підприємства тримає мене тут вже 44 роки.
Наш попередній директор Михайло Іванович Чемерис, царство йому небесне, після себе залишив надійну основу, щоб «Калина» далі працювала. Є кістяк, ми не дамо, щоб підприємство занепадало.
А ще Михайло Іванович куди б не їхав, звідусіль щось віз, аби облагородити територію – клени, верби, магнолії, ялинки привіз аж із Карпат. Він кохався в квітах. Такої гарної території, як на «Калині», ще треба пошукати.
Наталія Кириченко, старший майстер пошивочної дільниці №3:
– До нас приходять на практику дівчата з училища. Дехто з них має поняття про шиття, а дехто і зовсім нічого не вміє. Ученицями вони працюють чотири місяці, а далі розраховуються і йдуть на інші підприємства, їдуть за кордон, відразу хочуть високу зарплату.
Це великий труд – навчити людину шити. Для цього свою працю вкладають технолог і бригадир.
Вважаю, що випускники професійних училищ, які здобули професію швачки, хоч би два роки мали відпрацьовувати. Адже держава дає їм стипендію, фах.
Іван Самсон, головний енергетик:
– Ціна на електроенергію постійно зростає. За неї тепер треба здійснювати стовідсоткову передоплату. Наприклад, наше підприємство до 23 серпня в повному обсязі має провести передоплату за вересень. В нас майже 80 відсотків цехів опалюється електрикою. Це великі кошти.
Габріель Карадіні, представник італійської фірми «Gab»:
– 28 років працюю з «Калиною». На фабриці, загалом у Червонограді мені нормально. Вивчив українську мову, одружився.
Роботи останнім часом стало менше, насамперед через коронавірус. Всі сподіваємося, що ситуація покращиться як в Європі, так і в Україні. Все у нас буде добре.
Леся Стеблецька, заступник директора з виробництва:
– У мене, як і майже усіх присутніх тут колег, є один запис в трудовій книжці. Сюди ми прийшли молодими, «Калина» – це наше життя, наш другий дім.
