З 1 липня до 9 вересня переселенці та інші мобільні групи громадян України зможуть змінити виборчу адресу та взяти участь у місцевих виборах за місцем фактичного проживання. Для цього треба звернутися до відділу ведення Державного реєстру виборців або подати заяву онлайн.
18 травня Центральна виборча комісія затвердила своєю постановою Порядок розгляду звернення виборця щодо зміни виборчої адреси, що дозволить внутрішньо переміщеним особам та іншим мобільним всередині країни громадянам визначати виборчу адресу за місцем фактичного проживання та голосувати на всіх видах виборів.
11 червня ЦВК додатково затвердила Порядок визначення виборчої адреси виборця, який не має зареєстрованого місця проживання, відкривши можливість брати участь у виборах громадянам, які були позбавлені участі у виборах через те, що не мають «прописки». Обидві постанови набирають чинності з 1 липня 2020 року.
Ініціатором успішної адвокаційної кампанії на захист виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних категорій громадян була команда Громадського холдингу "Група впливу" на чолі з переселенкою із окупованого Донецька Тетяною Дурнєвою.
Тетяна Дурнєва, виконавча директорка ГО "Громадський холдинг "Група впливу"
– Для мене історія боротьби за право голосу почалася у травні 2014 року, коли я не змогла проголосувати на виборах Президента України через те, що всі виборчі дільниці в Донецьку були захоплені бойовиками. Тоді вся Україна обирала нову владу, ми відчували зміни, але не могли реалізувати свої права.
Парламентські вибори восени 2014 року для мене були вже у Львові, але замість двох виборчих бюлетенів я отримала один. Вже тоді виникло розуміння, що не можу повноцінно реалізувати свої права і так не повинно бути. У 2015 році разом з колегами та партнерами з Громадянської мережі ОПОРА ми розпочали інформаційну, а пізніше адвокаційну кампанії задля забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб.
Проблема полягала в тому, що виборча адреса виборця визначалася зареєстрованим місцем проживання. Оскільки у переселенців воно залишалося на тимчасово окупованій території, виборча адреса теж визначалася там. Ми розуміли, що необхідна законодавча зміна і розпочали системну роботу.
Постійно зіштовхувалися з міфами і упередженнями про те, що переселенцям не потрібні виборчі права – їм потрібні житло і робота. І у 2015 році це дійсно, здебільшого, було так – люди, які водночас залишися і без даху над головою, і без роботи, і без якихось зрозумілих перспектив, в першу чергу вирішували нагальні питання виживання. І здебільшого всі ці проблеми переселенці долали самотужки. Але для відновлення виборчих прав потрібна була воля парламенту та законодавчі зміни.
Політичні сили сприймали внутрішньо переміщених осіб як небезпечний електорат. Говорили, що "ці люди оберуть нам не ту владу", проголосують за небезпечні політичні партії тощо. Громадським активістам "ГРУПИ ВПЛИВУ" довелося кілька років долати ці міфи – проводили інформаційні кампанії, соціологічні дослідження, спілкувалися з багатьма народними депутатами, міністрами, роз’яснювали, що не можна обмежувати громадян України в конституційних правах, спираючись на свої страхи і гіпотези.
Окрім того, інколи самі мешканці сприймали переселенців як тимчасових гостей і не хотіли, щоб вони брали участь в обранні міського голови і депутатів. Аргументом для одних і сподіванням для інших було те, що скоро внутрішньо переміщені особи поїдуть додому. Але проходили роки, люди залишалися в громадах, розвивали їх, сплачували податки. Змінювалося і ставлення до переселенців з боку інших членів громади.
Соціологічні дослідження показують, що з кожним роком збільшується кількість переселенців, які не планують повертатися до власних домівок. Стало очевидно, що для більшості це не тимчасово і вони хочуть бути інтегрованими в громаду. І для цього необхідна повноцінна реалізація виборчих прав.
За останні п’ять років тільки двоє внутрішньо переміщених осіб, про яких мені відомо (переселенець з Криму та переселенка з Донецька), змогли через суд домогтися права голосувати на місцевих виборах в Києві у 2015 році. Іншим відмовили, спираючись на норми законодавства.
Але неможливо відправити півтора мільйони громадян відстоювати свої конституційні права до суду.
Системна кампанія задля зміни у законодавстві, яку проводили активісти "ГРУПИ ВПЛИВУ", Громадянської мережі "ОПОРА", самих внутрішньо переміщених осіб та інших зацікавлених сторін за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем набирала обертів з 2016 року. Тоді була закладена основна ідея – виборець, який проживає не за місцем реєстрації, може змінити виборчу адресу без прив’язки до "прописки".
Законопроєкт №6240, який включав відповідні норми, став брендом боротьби внутрішньо переміщених осіб за свої виборчі права. Довготривала адвокаційна кампанія, до якої залучили велику кількість переселенців, громадських активістів, міжнародних партнерів, політиків, ЗМІ тощо, завершилась тим, що вся концепція законопроєкту увійшла у Виборчий кодекс України.
Відповідно, вже з 1 липня цього року, переселенці, інші мобільні всередині країни громадяни, які живуть не за місцем реєстрації або взагалі не мають зареєстрованого місця проживання, можуть звернутися у відділ ведення Державного реєстру виборців або подати заяву онлайн через Особистий кабінет виборця та змінити виборчу адресу.
Таким чином громадяни отримають можливість голосувати на місцевих і на будь-яких наступних виборах за місцем свого фактичного проживання без додаткових зусиль, адже не потрібно буде постійно подавати чергову заяву.
Часу небагато – для того, щоб проголосувати на місцевих виборах в жовтні 2020 року, потрібно встигнути подати заяву і з 1 липня до 9 вересня.
До заяви необхідно буде подати копію одного з документів, який може підтвердити адресу проживання – довідку про взяття на облік ВПО, договір оренди житла, свідоцтво про ведення підприємницької діяльності, документи про право власності на житло, документи, які підтверджують перебування у шлюбі або родинних зв’язках, або догляду за особою, якщо вона зареєстрована там, де заявник хоче голосувати.
Цілком можливо, що необхідність надавати підтверджуючі документи скоро буде скасована – відповідні зміни розглядаються зараз в парламенті при підготовці до другого читання законопроєкту №3485.
Втім, основна наша задача зараз – сприяти поширенню інформації про можливість зміни виборчої адреси та активізація громадян, які тривалий час не брали участь у виборах.
Про те, скільки переселенців нині проживає у Червонограді та яку соціальну допомогу вони отримують розповіла заступниця міського голови Наталія Турко:
Наталія Турко, заступниця міського голови Червонограда
– Станом на 22 червня на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради перебуває 327 внутрішньо переміщених осіб – 204 сім”ї. З них: 35 із АР Крим, з Луганської області – 138, з Донецької – 154, 89 дітей до 18 років, 7 людей з інвалідністю, 60 пенсіонерів.
88 переселенців отримують щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №505 (відсутнє житло на підконтрольній території).
Як на практиці подати заяву на зміну виборчої адреси пояснила в.о. начальника відділу ведення Державного реєстру виборців Червоноградської міської ради Вікторія Горпинюк:
Вікторія Горпинюк, в.о. начальника відділу ведення Державного реєстру виборців Червоноградської міської ради
– Відділ ведення Державного реєстру виборців Червоноградської міської ради знаходиться за адресою м. Червоноград, вул. Шевська 1а (район старого міста).
Графік роботи відділу:
понеділок – четвер з 8:00 до 17:15;
п'ятниця з 8:00 до 16:00;
обідня перерва з 12:00 до 13:00;
вихідні дні — субота, неділя.
Проконсультуватись у спеціалістів відділу ведення ДРВ можна за телефонами:
Заява щодо включення до Реєстру або зміни виборчої адреси виборець може подати до відділу ведення ДРВ в паперовій або електронній формі не пізніше ніж на п’ятий день з дня початку виборчого процесу або не раніше ніж через 180 днів після дати внесення до Реєстру відповідного запису або останньої зміни виборчої адреси такого виборця.
Заяву в паперовій формі можна подати особисто або через уповноважену особу, повноваження якої оформлено відповідно до законодавства.
Заяву в електронній формі можна надіслати за підписом, прирівняним до власноручного підпису згідно із Законом України "Про електронні довірчі послуги" (кваліфікований електронний підпис), з використанням мережі Інтернет. Така заява повинна містити адресу електронної пошти, на яку виборцю надішлють повідомлення про результати розгляду заяви.
Під час подання заяви в паперовій формі до органу ведення Реєстру виборець пред’являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, – паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжки або ID-картки чи тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянства України).
У разі подання заяви виборця в паперовій формі уповноваженою особою нею пред’являється документ, що посвідчує особу, а також довіреність, видана виборцем і посвідчена в установленому законодавством порядку.
Заява в електронній формі створюється шляхом заповнення виборцем електронної форми з використанням відповідного електронного сервісу, розміщеного на офіційному вебсайті Центральної виборчої комісії.
Про подання заяви в електронній формі на вказану виборцем адресу електронної пошти надсилається повідомлення.
У разі подання заяви в електронній формі до неї треба додати копії відповідних документів – файл/файли у форматі JPEG (*.jpg) або PDF (*.pdf), загальний розмір якого/яких не повинен перевищувати 5 мегабайт.
До заяви виборець додає копію документа, що обґрунтовує визначення виборчої адреси. Ним можуть бути:
- договір найму (оренди) житла за адресою, яку виборець просить визначити його виборчою адресою;
- виданий органом державної влади чи органом місцевого самоврядування документ, що засвідчує здійснення виборцем підприємницької діяльності за адресою житла, яку виборець просить визначити його виборчою адресою (наприклад, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань тощо);
- документ, що підтверджує право власності на житло за адресою, яку виборець просить визначити його виборчою адресою (наприклад, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, свідоцтво про право на спадщину, договір купівлі-продажу, договір дарування, договір міни тощо);
- довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
- документ, що засвідчує здійснення виборцем догляду за особою, місце проживання якої зареєстроване відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" за адресою, яку виборець просить визначити його виборчою адресою (наприклад, рішення органу соціального захисту населення про призначення щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею тощо);
- документ, що засвідчує перебування виборця у шлюбі або у родинних відносинах з особою, місце проживання якої зареєстроване згідно із Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" за адресою, яку виборець просить визначити його виборчою адресою (наприклад, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження, судове рішення про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами тощо);
- інші документи, що підтверджують право користування житлом за адресою, яку виборець просить визначити його виборчою адресою.
