Майже півтора роки фотографії Лілії Грицай та публікації у соціальних мережах про її відчайдушну боротьбу з онкозахворюванням розповідають кожному з нас історію витримки, підтримки, віри і впевненості у перемозі над недугою. Червоноградські користувачі Facebook у стрічці новин періодично зустрічають звернення від різних людей, відомих своєю благодійною діяльністю, про допомогу, якої потребує ця неймовірно життєрадісна та відважна дівчина.
8 червня свій 26-ий день народження відсвяткувала тендітна дівчина, вишукана красуня, червоноградка, яка стала відомою в рідному місті через важку підступну хворобу – Лілія Грицай.
Сама Лілія – активна користувачка соціальних мереж. В її публікаціях важко знайти жалість до себе та нарікання на долю чи лікарів. Віра і бажання жити, зробити перемогу над хворобою не тільки власним досягненням, а й надією для інших – основне наповнення її розмови з людьми, Всесвітом, Богом та самою собою.
Ми запросили Лілю в редакцію. І перше, що побачили, коли вона увійшла в кабінет – чарівну посмішку і сяючий погляд. Трохи бліда шкіра та коротко стрижене волосся – от і все, що ще видає в дівчині присутність хвороби та наслідки виснажливого лікування.
– Вперше звернулася через пухлину до лікаря в Польщі, де навчалася у виші. Тоді медики навіть припустити не могли, що це щось серйозне, – каже Лілія Грицай. –Думали, що гормональний збій. Але за кілька місяців, вже у Варшаві, після УЗД-обстеження, виявилося, що вражені лімфовузли і ситуація близька до катастрофічної. Ракові клітини знайшли вже у Львові під час обстеження в мамологічному центрі.
Остаточний діагноз поставили в березні, а вже 24 квітня я розпочала перший курс хіміотерапії. Весь цей час зі мною була мама і тітка, які переживали і плакали, а в мене був просто ступор. В той час здавалося, що все це відбувається не зі мною. Перше розуміння прийшло, коли колишня однокласниця спитала чи правда, що в мене рак, і запропонувала допомогу в зборі коштів.
Так розпочалася історія дивовижних зустрічей і знайомств з людьми, які прагнули допомогти, перераховували гроші, організовували благодійні заходи, фотосесії, акції із збору коштів на лікування, – продовжує Лілія. – Першими організували допомогу мої колишні однокласники зі школи №12. Влад Зеніхін створив групу, де я розповідала як проходить процес лікування.
Перед хіміотерапією до мене почали приходити різні люди, давали дуже різні поради – від прикладання п’явок до наполегливої пропозиції змінити віру. Але я прийняла рішення вижити, а значить – лікуватися. Спочатку проходила терапію у Львові, тепер – в Києві. На всіх процедурах зі мною мама і тато.
Завжди відчуваю підтримку червоноградців, які брали участь і активно допомагали у всіх благодійних заходах. Організовували їх щирі червоноградки – Надія Земницька, Ірина Шпачук, Дарія Гавалко, Юлія Чернюх.
Найкращі фотографи Червонограда – Олександр Бойко, Оксана Михайлишин, Вікторія Маліновська – робили зі мною фотосесії. Вони надихнули мене на створення цілих фотопроєктів. Коли історія з раком закінчиться, залишаться спогади про людську доброту, підтримку і фотографії, на яких я посміхаюсь попри біль і втому.
Попереду ще трохи. Лікування вартістю під мільйон гривень вже майже завершили. Позаду виснажлива хіміотерапія, складна операція з видалення обох молочних залоз (мактекомія), 25 сеансів променевої терапії та 16 введень таргетної терапії (блокування росту ракових клітин).
Залишилося ще дві процедури, на які потрібно 85 000 грн, і, як сподівається Лілія, в історії хвороби можна буде поставити крапку. І одразу розпочати нову, яку вже запланувала і обміркувала Лілія Грицай під час введення крапельницею лікарських препаратів, тривалих переїздів між Червоноградом і Львовом та Києвом, участі у благодійних заходах із збору коштів на лікування і довгих безсонних ночей.
Вона хоче, а значить буде, допомагати тим, хто опинився і розгубився на початку шляху боротьби з онкохворобою. Тим, хто має знати, що вкінці тунелю є світло, і воно чекає на перший, а потім наступні кроки. І треба йти, треба жити і боротися за життя.
Щоб перемогти в цьому житті будь-що, треба мати свідомість переможця і впевненість у власних силах. А ще – велике коло людей, які поділяють впевненість, прагнуть допомогти і моляться про те саме разом.
Якщо ви хочете і можете допомогти Лілії Грицай пройти короткий відрізок
на довгому шляху до одужання, перераховуйте гроші на картку
ПриватБанку 5168 7554 4049 2045 (Лілія Грицай).
