З 1 вересня 2024 року у звичайній школі діти вчитимуться лише до дев'ятого класу. А далі або вступатимуть до училищ і технікумів, або здобуватимуть профільну середню освіту (від 10 до 12 класу) у новостворених ліцеях. Про впровадження цієї реформи представники міської влади думають уже зараз – ліцеєм хочуть зробити теперішню Червоноградську гімназію.
Новий Закон України «Про повну загальну середню освіту» вступив у дію 18 березня 2020 року. В документі виписані процедури, за якими до 1 вересня 2024 року в нашій державі завершать формувати мережу навчальних закладів, вихованці котрих здобуватимуть середню освіту впродовж дванадцяти років.
Які діти будуть вчитися у школі 12 років? І для чого ця реформа?
Першими усі переваги і недоліки дванадцятирічної шкільної науки зможуть відчути на собі діти, які зараз закінчують другий клас. Саме вони у 2018-2019 році почали вчитися за новим Державним стандартом початкової освіти, який є складовою частиною «Нової української школи». Таку назву має ключова реформа Міністерства освіти і науки.
Щоб зрозуміти, для чого вона проводиться, заходимо на офіційний сайт МОН. І читаємо, що: «Головна мета реформи – створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті. НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння». І так далі…
Написано, без сумніву, гарно. Із врахуванням популярних зараз ідей про відкритість усього світу загалом і кожного представника людського суспільства зокрема. Про готовність до мало не щоденних змін, про активне застосування сучасних комунікаційних технологій. Про підготовку дітей до свідомого вибору заняття, завдяки якому в дорослому житті вони не лише зароблятимуть гроші і приноситимуть користь своїй країні, але й отримуватимуть задоволення і можливість постійно розвиватися. «Адже мета НУШ – виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення».
Хочеться, звичайно, щоб усе задумане реформаторам від освіти вдалося втілити у життя. Але шлях до цих змін буде непростим. Бо засновникам теперішніх загальноосвітніх шкіл, якими є в основному органи місцевого самоврядування, доведеться переформатувати навчальні заклади таким чином, щоб вони відповідали прописаним у новому законі стандартам.
Мова про те, що увесь процес здобуття повної середньої освіти поділять на три етапи. Це:
- початкова освіта (від 1 до 4 класу);
- базова середня освіта (від 5 до 9 класу);
- профільна середня освіта (від 10 до 12 класу).
Початкову освіту діти отримуватимуть у початковій школі, базову середню – у гімназії, профільну середню – у ліцеї. Початкова школа може існувати як окрема юридична особа або бути частиною гімназії. А от гімназія і ліцей – це окремі юридичні особи. Кожен із цих закладів повинен мати свій колектив, приміщення та усю необхідну матеріально-технічну базу.
Утворювати початкові школи і гімназії можуть районні, міські, сільські та селищні ради. І немає значення, скільки людей у них проживає. Ліцеї створюють лише обласні ради та міські ради тих міст, у яких мешкає понад 50 тисяч людей.
В нашій області такими містами є Львів, Дрогобич, Червоноград і Стрий. Обов’язковою умовою існування ліцею є наявність у ньому мінімум чотирьох десятих класів. В одному класі може навчатися від 5 до 30 учнів (у початкових класах – до 24 учнів).
До яких наслідків призведе впровадження закону у нашому місті?
Найвірогідніше, у Червонограді створять один ліцей на базі однієї із теперішніх загальноосвітніх шкіл. Бо два – це поки що забагато. Хіба в майбутньому зросте народжуваність, і кількість тих дітей, які прагнутимуть здобувати профільну середню освіту, впритул наблизиться до дев’ятиста.
Всі інші школи І-ІІІ ступенів стануть гімназіями, які матимуть у своєму складі початкові школи. Тобто учнів вони прийматимуть у перший клас і випускатимуть після закінчення дев’ятого.
Основним кандидатом на перепрофілювання в ліцей є Червоноградська гімназія. Бо має кваліфікованих вчителів, просторе приміщення, різну комп’ютерну техніку, в тому числі мультимедійні дошки. І вже багато років не має у своєму колективі вчителів початкових класів – вони свого часу перейшли працювати у окрему загальноосвітню школу І ступеня №11.
Перші труднощі після вступу в дію нового закону «Про повну загальну середню освіту» відчули саме батьки дітей, які закінчують четвертий клас школи №11. Більшість із них сподівалися віддати своїх малят на навчання у Червоноградську гімназію. Але якщо найближчим часом гімназія стане ліцеєм і при цьому не припинить набирати п’ятикласників, у 2024 році її учнів середніх класів доведеться масово переводити у інші школи.
Як реформа може бути втілена на практиці?
Щоб обговорити це питання і спробувати знайти оптимальне рішення, в понеділок, 25 травня, батьки випускників одинадцятої школи зустрілися на алеї перед будівлею міської ради із міським головою Червонограда Андрієм Залівським та начальником відділу освіти Ігорем Гомонком.
Під час сорокахвилинної розмови чиновники запевнили, що приміщення теперішньої загальноосвітньої школи І ступеня №11 в майбутньому використовуватимуть лише для навчання дітей і в жодному разі не перепрофільовуватимуть під якісь інші потреби, не віддаватимуть в оренду чи на приватизацію. Найвірогідніше, будівлю передадуть на баланс загальноосвітньої школи №12.
Новий закон дозволяє залишити початкову школу окремою юридичною особою. Але за такого розвитку події батькам, які віддадуть своїх дітей у цей заклад, в майбутньому доведеться самостійно шукати місце у одній із гімназій.
Із продовженням навчання теперішніх чотирикласників також поки що не все очевидно. Загальноосвітня школа №12, яка знаходиться поряд, готова прийняти у нормальні умови лише один клас. Може ще один, але в такому разі дітей доведеться навчати у пристосованому приміщенні. Інші варіанти – навчально-виховний комплекс «Середня школа-колегіум» №3 та загальноосвітня школа №5. Щодо третьої школи присутні на зустрічі батьки особливих зауважень не висловлювали. А от від послуг п’ятої відмовилися категорично.
Наступного дня, тобто 26 травня, після розмови із колективом загальноосвітньої школи І ступеня №11 Андрій Залівський провів брифінг для представників засобів масової інформації, під час якого говорив про реформування освітніх закладів нашого міста:
– Згідно нового закону дається п’ять років для реформування шкіл і переходу на профільну освіту. Після того, як документ набрав чинності, ми розраховували провести зустрічі у школах і обговорити майбутні нововведення. Але свої корективи вніс карантин, змусивши нас відкласти цю роботу.
В понеділок ми поспілкувалися з батьками випускників 11-ї школи, у вівторок – з колективом цього навчального закладу. Спільно з начальником відділу освіти ми запевнили, що ніяких змін в діяльності школи, таких як реформування, закриття, приватизація, відкриття приватного навчального закладу на базі початкової школи №11, не буде.
А також обговорили прийом дітей у перші класи. Колектив одинадцятої школи відтепер не зможе використовувати приміщення гімназії. Всі навчальні кабінети закладу до 22 червня обстежать працівники відділів освіти та держпродспоживслужби. Скільки буде вільних кабінетів – стільки перших класів зможе набрати школа.
Якщо приміщень виявиться недостатньо і хтось із вчителів залишатиметься без роботи, я попросив виконуючу обов’язки керівника і голову профспілки повідомити мене про це, щоб ми могли до нового навчального року їх працевлаштувати.
Також міський голова Червонограда повідомив, що цього тижня планує зустрітися з колективами усіх шкіл і батьками дев’ятикласників для того, аби обговорити доцільність впровадження профільної освіти вже із наступного навчального року. Якщо ця ідея знайде підтримку, проєкт рішення про створення ліцею буде подано на розгляд сесії міської ради.
– Чим швидше ми розпочнемо реформу, тим краще зможемо її втілити, – наголосив Андрій Залівський. – Профільна освіта дасть змогу старшокласникам обрати ті навчальні дисципліни, які вони хочуть поглиблено опановувати у вищих навчальних закладах. Це може бути математика, інформатика, іноземні мови, предмети, які необхідні для медичного фаху і так далі.
У звичайній школі важко знайти достатню кількість дітей для такого спеціалізованого класу. Коли ж усі десятикласники навчатимуться у одному ліцеї, ми зможемо сформувати класи з різними профілями і таким чином дати змогу розкритися значно більшій кількості дітей.
На завершення брифінгу міський голова Червонограда Андрій Залівський повідомив, що наше місто подало документи на участь в урядовій програмі «Спроможна школа для кращих результатів». Якщо вдасться перемогти, теперішня Червоноградська гімназія, а у перспективі ліцей отримає 3 мільйони гривень (2 млн – із державного бюджету та 1 млн – із міського) для придбання сімнадцяти мультитач панелей (так званих «розумних» дошок), одного лінгафонного кабінету для кращого опанування іноземних мов та двох нових комп’ютерних центрів для різних напрямків навчання дітей.
