Імунодефіцити — це група досить страшних хвороб, які можуть виникати в будь-якому віці та спричиняти велику кількість проблем для людини, якій не пощастило бути їх власником. Імунітет — це єдине, що захищає наш організм від впливу небезпечних факторів зовнішнього середовища, і будь-які порушення його роботи призводять до того, що людина залишається безпорадною перед інфекціями та іншими патогенами.
Такий стан, коли імунітет не працює, як треба, називається імунодефіцитом. Імунодефіцит може бути різного ступеня тяжкості та викликатись різними механізмами через ураження клітинної або гуморальної ланок імунної відповіді. Наприклад, в організмі можуть не синтезуватись Т-лімфоцити або імуноглобуліни — це призведе до неможливості розпізнавання та знищення антигену, а також до відсутності формування механізмів, які відповідають за стійкий імунітет.
Підозра на цей стан може виникати, коли людина надто часто хворіє, довго та тяжко переносить легкі для інших інфекції, часто стикається з одночасним зараженням кількома збудниками одночасно.Тоді лікарі можуть призначити низку аналізів для оцінки стану імунної системи — їх можна здати у приватних лабораторіях (наприклад, Ескулабі), та надати результат спеціалісту.
Вроджений та вторинний імунодефіцит
Принципово відрізняють два види імунодефіцитів — вроджені (які наслідуються генетично та проявляються ще у ранньому дитинстві) та вторинні, чи набуті.
Вроджений імунодефіцит може бути:
- Селективним.Рідкісна форма, яка проявляється повною відсутністю одного фактору, який відповідає за формування імунітету до певного збудника. Якщо дитина не зустрічається з ним, вона ніколи не дізнається, що хворіє на імунодефіцит. Наприклад, існує форма, яка пов'язана з відсутністю факторів, що захищають організм від впливу віруса герпесу 1 типу. При контакті з ним у хворого може розвинутись некротично-геморагічний енцефаліт.
- Малим. До цієї групи відносяться так звані компенсовані імунні дисфункції. Імунітет значно знижений, однак в деякому об'ємі збережений, тому дитина просто хворіє частіше за інших та довше одужує, якщо захворіла.
- Великим. Найтяжчі варіанти захворювання, при яких будь-яка незначна хвороба може призвести до серйозного ураження організму та навіть летальних наслідків. Вони зустрічаються рідко та проявляються майже повною відсутністю факторів імунітету.
Вторинні імунодефіцити можуть виникати через різноманітні порушення — зараження ВІЛ, вплив хімієтерапії чи опромінення тощо.
Як лікують імунодефіцити
Для лікування імунодефіцитів можуть використовуватися:
- замісна терапія гуморальними факторами;
- введення ензимів (при ферментопатіях);
- введення антиретровірусних препаратів (при зараженні ВІЛ).
Вилікувати імунодефіцит радикально практично неможливо. Кінцева сутність терапії зводиться до підтримки роботи імунітету та вчасному лікуванню захворювань.
