Сказ зустрічається в більше ніж 150 країнах світу. 40% людей, які зазнали укусів тварин з підозрою на сказ – це діти у віці до 15 років, інформує пресслужба Червоноградської районної військової адміністрації.
Сказ – гостре вірусне природно-осередкове зоонозне захворювання, що передається через заражену збудником слину. Хвороба супроводжується дегенерацією нейронів головного і спинного мозку, закінчується паралічем і летальним результатом.
В природі сказ зустрічається в м’ясоїдних тварин, дрібних хижаків, гризунів, кажанів. Джерело збудника хвороби – інфіковані тварини (хворі, вірусоносії), в яких за 1-2 тижні до прояву клінічних ознак вірус з’являється в слині.
Хворіють практично всі тварини. Але для людини вірус сказу, що походить від тварин різних видів, має неоднакову вірулентність – найбільшу небезпеку несуть хижаки дикої природи (лисиці, вовки, куниці), особливо небезпечні хворі на сказ коти та собаки. Підступним джерелом хвороби є кажани – єдині тварини, які можуть бути носіями вірусу, не проявляючи при цьому будь-яких клінічних ознак хвороби.
Зараження людини вірусом сказу відбувається внаслідок укусу або при потраплянні слини хворої тварини на пошкоджені шкірні покриви або слизові оболонки.
Природна сприйнятливість людей визначається тяжкістю нанесених ушкоджень і локалізацією укусу: при укусах в голову та обличчя ризик потрапляння вірусу становить 90%, при пошкодженнях рук – 63%, ніг – 23%. Особливу небезпеку становлять множинні та глибокі укуси.
Загальна тривалість хвороби – 5-8, зрідка 10-12 днів. Інкубаційний період сказу зазвичай триває 1-3 місяці, але може варіювати від 1 тижня до 1 року.
Три стадії розвитку захворювання
- Продромальний період триває від 1 до 4 діб і проявляється свербінням, болем, набряком і почервонінням рубця. Спостерігається підвищення температури тіла до 38°С, головний біль, неспокій (безпричинний страх), порушення сну (безсоння, кошмари), втрата апетиту.
- Стадія збудження: різко підвищується чутливість до найменших подразнень органів чуття – яскраве світло, різні звуки, шум. З’являється тривога, напади водобоязні. Хворі стають агресивними, буйними, з’являються галюцинації, марення, спостерігаються судоми, парези та паралічі м’язів. Стадія збудження, як правило, супроводжується лихоманкою до 40°С. У міру розвитку хвороби напади трапляються все частіше, а проміжки між нападами коротшають. Стадія триває від 4 до 7 днів.
- Стадія паралічів: приєднуються ознаки ураження черепних нервів. Слинотеча в поєднанні з порушенням ковтання призводить до появи піни в роті. Психомоторне збудження і судоми слабшають, хворий може пити та їсти («зловісне заспокоєння»). Через 12-20 годин настає смерть від паралічу дихання або зупинки серця, як правило, раптово, без агонії.
Профілактика та заходи боротьби
- Уникайте контактів з дикими та безпритульними тваринами. Своїх домашніх тварин вигулюйте в спеціально відведених місцях, не відпускайте гуляти без нагляду. Щорічно прищеплюйте своїх домашніх тварин проти сказу.
- Скажені тварини мають певні клінічні симптоми та поведінкові зміни, які важливо вміти візуально визначати: втрата природного страху перед небезпекою (хвора дика тварина може безстрашно «розгулювати» в населеному пункті), агресивність. При цьому з’являється рясне слиновиділення, водобоязнь, а для дрібної рогатої худоби ще характерний спазм гортані (ніби тварина чимось вдавилася).
- Тварини, які покусали людей або інших тварин, підлягають негайній доставці власником до найближчого ветеринарного лікувального закладу для огляду та карантину під наглядом фахівців протягом 10 днів. Якщо за цей період не з’явилися ознаки сказу, тварина вважається здоровою, а потерпіла людина – не зараженною сказом.
У разі укусу тварини необхідно ретельно промити (протягом 15 хвилин) поверхню рани струменем води з господарським милом, яке містить в собі достатній відсоток лугу, щоб завдати руйнівної дії вірусам та бактеріям, що потрапили в рану. Мильна вода усуне слину тварини та бруд. Далі слід обробити краї рани 5% настоянкою йоду. Накласти стерильну пов’язку і негайно звернутися в медичний заклад. Тільки лікар (хірург, травматолог) оцінить ризик можливого зараження вірусом сказу і призначить при необхідності курс щеплень.
Сказ – вірусна хвороба, якої можна уникнути за допомогою вакцин. Захворювання стає наслідком пізнього звернення потерпілих (укушених) за медичною допомогою, порушення режиму щеплення або незавершеності циклу імунізації.
