У неділю, 20 лютого, на центральній площі Червонограда, біля меморіального комплексу загиблим Героям Небесної Сотні та Героям російсько-української війни відбувся поминальний захід. Священники місцевих храмів відправили панахиду та звернулися до присутніх із промовами про буремні події восьмилітньої давності, що відбулися на Майдані у Києві.
Отець Павло Василишин, настоятель церкви Введення в хрма Пресвятої Богородиці:
– Ми сьогодні зібралися, щоб вшанувати пам’ять Героїв Небесної Сотні. Коли кажемо, що про когось пам’ятаємо, коли співаємо «Вічная пам’ять», то найперше говоримо про пам’ять, яка належить Богу. Бо наша людська пам’ять є насправді дуже короткою: якихось кількадесят років – і людина забуває…
Але співаємо «Вічная пам’ять», і їх передаємо Богові. Бог ніколи не забуває, він пам’ятає кожного. Коли говоримо «Небесна Сотня», маємо на увазі не лише сто з лишнім чоловік, які загинули на Майдані. У молитві також згадуємо ті «Небесні Мільйони», які свої життя віддавали і віддають за нашу державу.
Кожен воїн, який помирає вчора або сьогодні, не є менш вартісним в очах нас, українців. Їхня найбільша жертва є за нашу державу. Знаємо, що кров має свій голос. Ще з часів Авеля невинна кров взиває до самого Бога. Я думаю, що сьогодні кров кожного з Героїв Небесної Сотні, кожного борця за волю України, кожного Воїна кличе до сумління кожного з нас. Щоб ми, дивлячись на їхню жертву, ніколи не сходили з доброї дороги, дороги свободи. Не пакували свої валізи і не виїжджали кожного разу, коли є якась загроза, але надихалися їхньою жертвою.
Нам нема куди втікати, ми є в себе вдома. Збадьорені жертвою Героїв нашої землі, будемо стояти до кінця. Ми – єдині! Сьогодні як ніколи єднаймося у молитві, а найбільше – в боротьбі з ворогом, із злим духом, який керує цілими народами. Який не заспокоїться, коли бачить, що людина прагне свободи, волі, хоче вільно жити на своїй землі.
Нехай пам’ять Героїв Небесної Сотні буде дороговказом для нас і для майбутніх поколінь. Казав колись великий слуга, подвижник, ісповідник віри Йосип Сліпий, рік якого ми зараз святкуємо: «Якщо народ не буде пам’ятати своїх Героїв, нікчемний є цей народ». Будьмо справді Божим народом, який завжди пам’ятає своїх Героїв, які для нас є прикладом, які нам показали дорогу. Які сьогодні стоять перед престолом Всевишнього і нам додають сили та відваги вистояти у важкій боротьбі.
Отець Михайло Нискогуз, настоятель церкви святого Йосафата:
– Яка сила надихала тих молодих хлопців і дівчат, що стояли на Майдані? Яка сила надихала вас, бо я спізнаю тут тих людей, які були і стояли, які підставляли свої груди. Ісус Христос коли посилав на проповідь, він запитав: «Чи любиш ти мене?». І, власне, та любов до батьківщини, до свого народу, кликала вас і ви захищали. Ви не боялися, йшли з дерев’яними щитами. Ви йшли, щоб перемогти, щоб не закували знову нашу землю у кайдани.
Зараз неспокійний час. Я знаю, що влада – нікчемна, брехлива і злодійська. Але про це ми сьогодні говорити не будемо, бо це не надихає нас на позитив. Знаю, що український народ має у своїй сутності сили, які, якщо потрібно буде, покличуть. Покличуть, щоб стояти або навіть померти, але щоб вистояти і зберегти свободу, яку нам дав Господь.
До мене звернулися представники самооборони та інші люди, які розуміють потребу у пожертві на діяльність територіальної оборони. Поки що вона існує дуже, так би мовити, слабенько. Розповідають мені, що звертаються до голови районної адміністрації Андрія Дяченка, до міського голови Андрія Залівського. Вони стараються щось зробити. Але коли держава мовчить, це є важко.
Запитайте, що зробила наша громада – ми дали за деякий час сотні тисяч гривень. Парафія Пресвятої Богородиці Владичиці України, що на Старій шахтарській, так само дала величезін кошти. Я думаю, що і монастир, і інші парафії теж дали.
Але буду звертатися до людей, які мають трошки більше грошей, ніж ті персіонери, які ходять до церкви. Бо багатьох багатих людей я в храмах наших не дуже бачу. Вони (представники самооборони, ред.) звернуться письмово. І ми побачимо, чи ви до глибини кишені любите Україну, чи тільки до глибини душі. Ця пожертва зараз дуже потрібна. Бо знаємо, що знайдуться люди і у нашому місті, які скажуть слово злобне і антиукраїнське.
Не хочеться повторювати сьогодні слова одного генерал-лейтенанта, патріота і філософа, але вони мені дуже сподобалися. Він сказав: «Київ хрестив Москву. Київ Москву і відспіває», тобто похоронить. Нехай Господь охоронить нас і дасть таких Героїв, які були на Майдані. Якщо навіть один відсоток українців вийде, то ми будемо мати півмільйонну армію, яку не перемогти. З нами Бог! І з нами буде свобода та вільна, самостійна Україна!
Отець Олег Дякович, настоятель церкви святої Варвари:
Я не буду багатослівним. Але хочеться сьогодні сказати такими словами: «Невинну кров Героїв України забути ми не маєм права. Вона лишила слід, невеселий і терпкий. Героям України – слава, слава, слава! І пам’ять їхня на вічні віки».
Згодом учасники поминального заходу поклали букети квітів та запалені лампадки до підніжжя пам'ятнику борцям за волю України – жертвам політичних репресій та меморіального комплексу загиблим Героям Небесної Сотні та Героям російсько-української війни.
