Від початку опалювального сезону 2021-2022 років усіх червоноградців, які мешкають у двоповерхових багатоквартирних будинках і досі користуються системою централізованого теплопостачання можна було б, вочевидь, віднести до переліку людей, які не з власної волі опинилися у вкрай складних життєвих обставинах. Особливо це стосується людей похилого віку, які отримують невелику пенсію і разом із нею субсидію на сплату комунальних послуг.
Бо за обігрів кожного квадратного метра свого помешкання упродовж грудня 2021 року їм доведеться заплатити майже 119 гривень. Тобто рахунок за опалення середньої двокімнатної квартири площею 45 квадратів становитиме орієнтовно 5350 гривень.
А от субсидія на тепло, яку надає держава, буде значно меншою – всього лиш близько 1900 гривень. Якщо пенсіонер живе один, що трапляється не так уже й рідко, то лише за обігрів житла йому треба буде заплатити майже три з половиною тисяч гривень власних коштів.
Мабуть, зайвим буде казати, що пенсії більшій частині стареньких мешканців нашого міста на оплату такого "космічного" рахунку не вистачить. А треба ж іще щось їсти, чимось лікувати хронічні недуги…
Чому ж сталося так, що у "тепловий капкан" потрапили саме мешканці низькоповерхових (найбільше дво-, а також три- і чотириповерхових) багатоквартирних будинків? Чому за опалення квадратного метра житла їм нараховують до у двох із половиною раз більше коштів, ніж сусідам із п’ятиповерхівок?
Це питання журналісти Червоноград.City задали директору комунального підприємства "Червоноградтеплокомуненерго" Степану Дмуховському. У відповідь посадовець зазначив, що вартість теплової енергії для населення порівняно з минулим опалювальним сезоном у нашому місті не змінилася.
Степан Дмуховський
Але 1 жовтня 2021 року набули чинності зміни до ключової для теплопостачальних організацій постанови Кабінету Міністрів України №830, які, у свою чергу, прийняті у зв’язку із внесенням Верховною Радою змін у законодавство, що регулює процес надання житлово-комунальних послуг.
Зокрема, зміни вплинули на нарахування плати за обігрів багатоквартирних будинків, у яких не встановлені або не повірені лічильники тепла. А у Червонограді таких наразі майже 90 відсотків.
В поточному опалювальному сезоні розмір плати за тепло мешканцям таких багатоповерхівок розраховуватимуть за тепловим навантаженням на всю будівлю із урахуванням фактичної кількості годин постачання теплової енергії та середньомісячної температури зовнішнього повітря.
– Згідно керівних технічних матеріалів затверджені нормативні річні витрати теплової енергії на опалення одного квадратного метра у багатоквартирних будинках різної поверховості, – каже Степан Дмуховський. – Зокрема, для будинків, що мають 1 або 2 поверхи, цей норматив становить 0,344 гігакалорії на квадратний метр у рік, для 3-4 поверхових будинків – 0,202 гігакалорії і для будинків, що мають 5 і більше поверхів – 0,137 гігакалорії.
Починаючи з листопада 2021 року нам довелося проводити нарахування за спожите тепло із застосуванням цих нормативів. Оскільки у грудні минулого року середньомісячна температура повітря становила мінус 1,4 градуса, вартість опалення квадратного метра у 1-2 поверхових будинках становить 118,8532 грн, у 3-4 поверхових будинках – 69,7919 грн і у будинках, які мають 5 та більше поверхів – 47,3346 грн.
Велика різниця у цих цифрах може здивувати багатьох людей, – продовжує Степан Дмуховський. – Але для фахівців у галузі теплотехніки нічого дивного тут немає. Адже для того, щоб у зимовий час нагріти до 18 градусів квадратний метр площі у одно- або двоповерховому будинку, треба витратити у понад два рази більше теплової енергії, ніж, наприклад, для опалення квадратного метра у дев’ятиповерхівці.
Найважче у цій ситуації людям із низьким рівнем доходів, які отримують субсидії на сплату комунальних послуг. Бо впродовж п’яти минулих років держава загалом вдвічі скоротила норму споживання тепла, що компенсовується громадянам з допомогою пільг та субсидій.
Із 2015 до 2021 року зміни у постанову Кабінету Міністрів України №409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування" вносилися аж 19 разів. У результаті усіх цих змін норми споживання теплової енергії стали значно меншими від фактичних витрат нашого підприємства на обігрів житлових будинків.
Розуміючи, що така ситуація може трапитися, Червоноградська міська рада зверталася до уряду з проханням переглянути постанову №409. Але позитивного результату ми так і не отримали.
– То що ж робити людям, які не можуть або не хочуть платити настільки значні кошти за обігрів своїх квартир? Від’єднуватися від центрального опалення усім будинком?
– Маємо розуміти, що вирішення цього питання не є у компетенції комунального підприємства "Червоноградтеплокомуненерго". Ми не маємо права примусово відключати споживачів від системи центрального опалення.
Хіба що на підставі рішення Червоноградської міської ради про майбутнє припинення централізованого теплопостачання міста Соснівка проводимо роз’яснювальну роботу серед мешканців про необхідність влаштування у їхніх помешканнях індивідуального опалення. В Соснівці наших абонентів залишилося всього лиш близько трьохсот і від обігріву їхніх помешкань підприємство несе величезні збитки. Сподіваюся, що в опалювальному сезоні 2022-2023 років нам уже не доведеться подавати тепло до Соснівки.
За коментарем щодо надання субсидій на оплату послуг центрального опалення ми звернулися до заступниці начальника управління праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради Оксани Шеремети. Вона розповіла:
Оксана Шеремета
– Соціальні нормативи на послугу з теплопостачання, в межах яких держава надає пільги та субсидії для будинків, що обладнані лічильниками теплової енергії, застосовують ще з 2014 року відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України №409 від 06.08.2014 року.
У грудні 2020 року Постановою КМУ №1282 внесено зміни до п.3 ПКМУ №409, відповідно до яких з 1 листопада 2020 року соціальний норматив для призначення пільг та субсидій на послугу з теплопостачання незалежно від того, обладнаний будинок тепловим лічильником чи ні, становить 0,0383 Гкал на один квадратний метр опалювальної площі з врахуванням коригуючих коефіцієнтів, які залежать від регіону і поверховості будинку.
Зазначену норму в нашому регіоні у минулому опалювальному сезоні 2020-2021 років застосовували лише для будинків, які обладнані загальнобудинковими лічильниками.
Так як тариф на теплопостачання для будинків без лічильників в минулому опалювальному сезоні було встановлено у гривнях, а саме у розмірі 51,82 гривні за квадратний метр, то пільги і субсидії по квітень 2021 року управління праці та соцзахисту населення нараховувало, виходячи із цієї суми, відповідно до роз’яснення Мінсоцполітики.
Оскільки з 1 жовтня 2021 року тариф на теплопостачання для населення у нашому регіоні для всіх будинків, як з лічильниками, так і без, затверджено у розмірі 1809,91 грн за 1 Гкал, то соціальний норматив на теплопостачання при розрахунку пільг і субсидій застосовується у розмірі 0,0383 Гкал на квадратний метр опалювальної площі із врахуванням коригуючих коефіцієнтів.
Коригуючі коефіцієнти у Львівській області для 1-4 поверхових будинків становить 0,608, для будинків, що мають 5 і більше поверхів – 0,41.
Тобто соціальний норматив для розрахунку пільг і субсидій на опалення на один квадратний метр площі становить:
- для 1-4 поверхових будинків: 0,0383 х 0,608 х 1809,91 = 42,1463 грн/м2;
- для будинків, які мають 5 і більше поверхів: 0,0383 х 0,41 х 1809,91 = 28,421 грн/м2.
Іншого розрахунку соціальних нормативів для призначення пільг та субсидій чинним законодавством не передбачено.
Також Оксана Шеремета наголосила, що до завершення поточного опалювального сезону, тобто по квітень 2022 року, усі мешканці громади, яким були призначені пільги та субсидії, отримуватимуть їх у повному обсязі.
Але якщо станом на травень цього року громадянин матиме борг за житлово-комунальні послуги, що перевищуватиме 680 гривень, субсидію йому не продовжать. Хіба що впродовж двох місяців він принесе до управління праці та соцзахисту населення квитанції про сплату заборгованості або договори про її реструктуризацію, тобто розтермінування.
Від автора
Таким чином у мешканців Червонограда, які проживають у низькоповерхових будинках, користуються центральним опаленням та отримують субсидію на сплату комунальних послуг залишилося два найочевидніші виходи із ситуації, що склалася.
Перший – якось дотерпіти до завершення опалювального сезону, а згодом від’єднати весь свій будинок від системи централізованого теплопостачання. Другий – дочекатися таки "милості" від уряду, який має повноваження і можливості для збільшення розмірів пільг і субсидій. Є ще третій варіант – чемно сплачувати за тепло ті величезні суми, які нараховує теплокомуненерго. Але навряд чи він когось влаштує...
