Медична реформа в Україні впроваджується не надто швидко. Та все ж, незважаючи на негативну реакцію частини суспільства, медичним закладам доводиться приймати і втілювати в життя ті правила, які встановлюють для них чиновники Міністерства охорони здоров’я та Національної служби здоров’я України.
У новому 2022 році успішність і фінансова стабільність лікарень та центрів первинної медико-санітарної допомоги залежатиме від того, на надання яких послуг заклади зможуть укласти угоди із Національною службою здоров’я і скільки людей звернеться за допомогою саме до них. Бо основний принцип реформи залишається незмінним – державні гроші, тобто гроші, які перерахували до бюджету платники податків, мають йти слідом за пацієнтом. Тобто людина самостійно обирає медичну установу, у якій хоче лікуватися, а держава перераховує цій лікарні кошти за надані пацієнту послуги.
Детально про нововведення, які впроваджуються в системі охорони здоров’я у 2022 році, журналістам із Львівської та Івано-Франківської областей розповіла Лілія Гудзь, директорка департаменту комунікацій Національної служби здоров’я України:
Лілія Гудзь
– Вже маємо точну суму коштів, якими оперуватиме Національна служба здоров’я. У державному бюджеті 2022 року на Програму медичних гарантій передбачили 157 мільярдів гривень. Це майже на 34 мільярди більше, ніж у 2021 році. Відбудеться значне підвищення тарифів за пріоритетними напрямками: пологи, інсульти, інфаркти, онкологія – те, що завжди було в особливому фокусі програми медичних гарантій.
Первинка та екстрена медична допомога отримають більше коштів. Та й загалом лікарні, які є потужними та добре оснащеними, мають фахівців та необхідне медичне обладнання, укладуть хороші договори з Національною службою здоров’я і отримають пристойні кошти.
Із 157 мільярдів гривень 26 буде направлено на первинну медичну допомогу, що на 6 мільярдів більше, ніж у 2021 році. Понад 8,3 мільярда витратять на боротьбу з онкологічними хворобами – це вдвічі більше, ніж минулого року. На лікування інсультів та інфарктів призначено 4,8 мільярда гривень, ще 4,6 мільярда – на інсуліни.
Вводяться мінімальні показники, які мають свідчити про досвід лікарів та інших працівників медичного закладу. Наприклад, для того, щоб лікарня могла укласти договір з Національною службою здоров’я на прийняття пологів, впродовж попереднього року роботи у її стінах має бути прийнято не менше 150 пологів.
Вважаємо, що якщо у закладі всього 30 пологів на рік, то жінці там буде небезпечно. Звісно, через такі обмеження у всіх регіонах країни будуть заклади, які не зможуть законтрактуватися. Але треба думати перш за все про безпеку пацієнта. Виняток можемо зробити лише у тому випадку, якщо за підписанням договору звернеться керівництво єдиного медичного закладу, на території обслуговування якого проживає понад 150 тисяч людей.
Такі ж мінімальні показники вводяться для підписання контрактів з НСЗУ на лікування інфарктів та інсультів. Угоди укладатимемо лише з тими закладами, які попереднього року пролікували 50 пацієнтів з інфарктами та 100 – з інсультами.
Зростає тариф на екстрену медичну допомогу – за кожен випадок її надання лікувальний заклад отримуватиме 289 гривень.
Розширюється програма "Доступні ліки". Безоплатних медикаментів стане більше. У 2021 році до переліку приєднали засоби від епілепсії, розладів психіки та поведінки, інсуліни. Наступного року додаємо препарати, які застосовують при хворобі Паркінсона та хронічному обструктивному захворюванні легень. Сімейний лікар або профільний спеціаліст виписуватиме рецепт, з яким пацієнт зможе прийти в аптеку і отримати ліки безкоштовно чи з невеликою доплатою.
Маємо плани подальшого розширення цієї програми. З часом доступних ліків буде ще більше і мережа аптек, у яких їх можна отримати, теж зростатиме. Наприклад, з 1 жовтня у нашому адмініструванні знаходиться програма постачання інсулінів. З цього часу кількість аптек, які їх видають, зросла у п’ять разів.
У 2022 році за кожні прийняті пологи лікарня отримуватиме від Національної служби здоров’я 15 тисяч гривень (раніше було 10 тисяч). Продовжуємо платити більше тим закладам, які забезпечують як пологи, так і неонатальну допомогу дитині, щоб дитину у разі потреби не перевозили у інший заклад, а доглядали у місці її народження. За лікування дитини, яка народилися передчасно або з хворобами, НЗСУ може заплатити лікарні до 162 тисяч гривень. Це великі кошти, але й вимоги до тих закладів, які прагнуть їх отримувати, є насправді значними.
За лікування хворого, у якого трапився інсульт, медичний заклад може отримати в окремих випадках до 130 тисяч гривень. На хіміотерапію при лікуванні онкологічного захворювання у дорослої людини передбачається до 35 тисяч гривень, за хіміотерапевтичне лікування дитини – до 130 тисяч гривень.
Майже на 200 гривень підвищується капітаційна ставка на "первинку". У 2022 році вона становитиме 786 гривень. Цю суму центри первинної медико-санітарної допомоги отримуватимуть за кожну людину, яка уклала договір із терапевтом, педіатром чи сімейним лікарем. Плюс іще коефіцієнти, які нараховуються в залежності від віку пацієнта.
Щодо правил отримання послуги для пацієнта все залишається без змін. Щоб потрапити до так званого «вузького» спеціалісти, треба спочатку прийти на прийом до свого терапевта чи сімейного лікаря і отримати від нього направлення. В такому разі медичні послуги людина отримає безоплатно. Без направлення можна відвідувати психіатра, стоматолога та гінеколога.
Цю систему створили для того, аби кошти платників податків йшли, так би мовити, за пацієнтом. Але буває і таке, що іноді ці гроші на шляху до пацієнта десь губляться. Тобто не завжди людина отримує насправді безоплатну допомогу.
Тому наприкінці 2021 року прийняли зміни до постанови щодо моніторингу Національної служби здоров’я України. У них прописали санкції щодо лікарень, які не виконують умови договору. НСЗУ зможе штрафувати медичні заклади, які не надають передбачені послуги у повному обсязі, беруть гроші із пацієнтів, працівники якої поводять себе неетично або неправильно.
Як і у 2021 році, для лікування хворих на коронавірус у кожній із областей визначать перелік лікарень, які будуть опорними для шпиталізації людей, інфікованих COVID-19. Ці заклади отримуватимуть трохи більше мільйона гривень щомісяця за те, що вони готові у будь-який момент прийняти пацієнтів із коронавірусною хворобою. Коли є спалах, вони працюватимуть активніше, коли рівень захворюваності знижуватиметься, залишатимуться у режимі готовності. Але кошти отримуватимуть у будь-якому разі.
Обласні департаменти охорони здоров’я складатимуть маршрути так, аби пацієнти з коронавірусом потрапляли саме у ті лікарні, де є належна інфекційна готовність. Якщо з якихось причин хворий на COVID-19 потрапить у іншу лікарню, Національна служба здоров’я також у повній мірі оплатить цьому медичному закладу за його лікування. Тобто для пацієнта не змінюється нічого. Він має отримати безоплатно весь комплекс допомоги, яка йому потрібна – ліки по протоколу, лікування, кисневу підтримку. Також платитимемо медичним закладам за вакцинацію людей від коронавірусної інфекції.
Ще одне важливе питання – туберкульоз. Національна служба здоров’я платить лише одному медичному закладу в кожній області за стаціонарне лікування людей від цієї недуги. Якщо пацієнт уже не виділяє бактерій і його виписують із лікарні, він має отримати супровід сімейного лікаря.
Є окремий пакет у Програмі медичних гарантій, так званий «туберкульоз на первинці». Законтрактуватися на нього отримують можливість центри первинної медичної допомоги, в штаті яких працюють лікарі, що пройшли відповідне навчання. В Україні таких закладів є близько 450. Їх пацієнтам не доводиться їздити за ліками кудись далеко. Вони просто приходять на прийом до свого сімейного лікаря, який видає їм необхідні медпрепарати та контролює процес лікування.
Наскільки успішно в умовах впровадження медичної реформи зможе працювати комунальне підприємство "Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради"? Розповідає директор медичного закладу Ігор Грондзаль:
Ігор Грондзаль
– На затвердження до Національної служби здоров’я України ми подали 21 пакет послуг за Програмою медичних гарантій. Станом на 4 січня 2022 року 20 із них уже погоджені. Тобто за цим показником наша лікарня належатиме до найвищої категорії надкластерних. У Львівській області такі медичні заклади матимуть лише три міста – Львів, Червоноград і Дрогобич.
У минулому році в пологовому відділенні червоноградської лікарні народилися понад 330 дітей. Тобто контракт на приймання пологів ми, безумовно, підпишемо. А от на надання неонатальної допомоги новонародженим, які з’явилися на світ передчасно, не зможемо. Бо дуже великі вимоги до наявності спеціалізованого обладнання та профільних фахівців. На цей пакет, вважаю, доцільно претендувати закладам, у яких приймають понад тисячу пологів на рік. Досягти такого показника у нашому районі можна лише в разі об’єднання трьох існуючих пологових відділень в одне.
Пацієнтів з інфарктами у 2021 році ми пролікували понад 100, тобто вдвічі більше від мінімально допустимого показника. Але відповідний пакет послуг із НСЗУ поки що не підписаний, бо чекаємо на ангіограф – новітній прилад для рентгенологічного дослідження кровоносних судин. Завершуємо ремонт приміщення, очікуємо приїзду інженерів компанії Siemens, які керуватимуть процесом встановлення та налаштування цього обладнання, готуємо фахівців, які на ньому працюватимуть. Згодом доведеться виготовляти ще дозвільні документи. Вочевидь, обстежувати пацієнтів цим сучасним приладом зможемо у травні або червні 2022 року.
Хворих, у яких трапився інсульт, в 2021 році пролікували понад 400. Пакет на цей рік уже погодили, адже на території лікарні працює кабінет комп’ютерної томографії і ми маємо можливість проводити тромболізисну терапію пацієнтам з ішемічним інсультом. До того ж наша лікарня є у переліку закладів, які в майбутньому можуть отримати від Міністерства охорони здоров’я апарат МРТ.
Впродовж дев’яти місяців минулого року ми пролікували понад 700 онкологічних хворих. Пакети на хіміотерапію та радіологію погодили. Підходить час для заміни джерела іонізуючого випромінювання, адже востаннє ми це робили майже 10 років тому. Вартість нового джерела досить велика – 9,5 мільйона гривень.
На завершення скажу, що українська медицина, на жаль, як була, так і залишається недофінансованою. Всесвітня організація охорони здоров’я заявляє про те, що медична галузь, на яку виділяють менше 5% валового внутрішнього продукту держави, приречена на поступову руйнацію. А в Україні на потреби медиків парламентарі поки що спрямовують всього 3% ВВП. Це дуже мало.
Матеріал підготований у рамках спільного проєкту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру міжнародного розвитку.
