На кліматичному саміті COP26 у Глазго більше 40 країн, серед який Україна, погодилися поступово відмовитися від використання викопного вугілля. Про це повідомили журналісти однієї із провідних газет Великобританії The Guardian.
Країни-споживачі вугілля, включаючи Канаду, Польщу, Україну та В’єтнам, поступово припинятимуть використання вугілля для виробництва електроенергії. Багатші та більші країни зроблять це у 2030-х роках, а менші країни – у 2040-х.
Країни-підписанти зобов’язуються відмовитися від будівництва нових вугільних електростанцій та інвестування в цю галузь.
Мета "залишити вугілля в історії" була ключовим питанням для Великобританії як господаря саміту COP26, який прагне поставити світ на шлях обмеження глобального опалення.
За даними Міжнародного енергетичного агентства, використання вугілля є однією з найбільших причин викидів парникових газів, а використання палива, що забруднює довкілля, відновилося після тимчасового зниження викидів, викликаного минулорічними карантинами.
Окремі регіони після закриття шахт можуть стати зонами стихійного лиха
Підсумки саміту COP26 у Глазго на своїй особистій сторінці у Facebook прокоментував народний депутат України Михайло Бондар. За його словами, скорочувати шкідливі викиди у атмосферу, звісно, важливо. Але не слід забувати, що в країні є вугільні регіони, де шахти забезпечують роботою більшу частину населення. Можливості працевлаштування поза межами вугільних підприємств на цих територіях дуже обмежені.
За словами політика, понад 60 населених пунктів у 25 територіальних громадах стоять перед новими викликами. Найбільше це стосується Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Львівської та Волинської областей.
Після зупинки шахт ці регіони можуть стати новими зонами стихійного лиха, це неминуче призведе до різкого зростання рівня безробіття, вивільнення шахтарів, міграції населення, занепаду інфраструктури, що може створити велике загострення соціального та економічного напруження.
На теперішній час відсутні чіткі механізми закриття шахт, які б враховували усі екологічні та техногенні наслідки від моменту припинення роботи обладнання до розробки стратегії сталого функціонування вугледобувних регіонів.
