Створення Червоноградського ліцею в рамках реформування освітньої галузі України викликав зацікавлення та схвилювання у педагогів, учнів місцевих шкіл та їх батьків. Начальник відділу освіти Ігор Гомонко та його заступник Іван Кардинал відповіли на найгостріші запитання мешканців у прямому ефірі на сторінці Червоноградської міської ради у Facebook.
– Чому питання створення ліцею повстало саме зараз, а не відклалося на певний час, щоб краще підготуватися?
– У відповідності до закону України про освіту, який вступив в силу 5 вересня 2017 року, «переоформлення установчих документів закладів освіти з метою приведення їх у відповідність із цим законом здійснюється протягом п’яти років з дня набрання чинності цим законом». Навчальні заклади середньої освіти мають бути реформовані у гімназії, ліцеї і початкові школи.
В січні минулого року вступив в дію Закон України "Про повну загальну середню освіту", який визначає типи закладів освіти, обмеження та терміни набуття чинності положень закону.
Рішення про перетворення гімназії у Червоноградський ліцей депутати міської ради прийняли у 2020 році для того, щоб перехід до нової форми освітніх закладів відбувався плавно. У 2022 році вони мають бути не просто пере названі, а вже документально оформлені і функціонувати відповідно до чинного законодавства.
Діти, які зараз навчаються у третьому класі за програмою НУШ (Нова українська школа), для яких вже затверджено базовий освітній стандарт, вже у 2022 році мають навчатися не в школі, а в гімназії. Якщо залишити вирішення цього питання на останній рік, то такий перехід буде неможливий. Гімназія не може функціонувати разом із ліцеєм, а на його створення потрібен час. Тобто в такому випадку дітей просто переводитимуть в інший навчальний заклад без перехідного періоду.
– Чому для перетворення на ліцей обрали саме Червоноградську гімназію?
– За вимогами закону, ліцей повинен мати не менше чотирьох десятих класів і не мати у своєму складі початкових класів. Із всіма директорами шкіл провели нараду, пояснили вимоги, але жоден з них не виявив бажання вивести початкові класи із складу навчального закладу. У структурі гімназії 1-4 класів вже не було. Також за результатами ЗНО у 2020 році гімназія мала найвищі у Червонограді показники – 9 місце серед шкіл Львівської області та 14 з урахування міста Львів.
Червоноградська гімназія – єдиний заклад і місті, який має досвід профільного навчання, а його потужність – 900 навчальних місць, що дозволяє здійснювати прийом учнів до 2027 року без конкурсу. Місце розташування дозволяє доїжджати громадським транспортом з різних районів Червонограда.
– Які особливості профільного навчання в ліцеї?
– Зараз учні ліцею навчаються за тією ж освітньою програмою, що і в інших школах. Але діти мають можливість вибрати те профільне навчання, яке їм потрібно для вступу до обраного ВНЗ і не витрачати час на поглиблене вивчення тих предметів, які їм при вступі не знадобляться. В профільному ліцеї буде 10, 15, а може і більше класів із відповідною матеріально-технічною базою. Вже закупили, встановили і використовують у навчальному процесі 22 сучасні інтерактивні панелі.
Педагогічний склад ліцею дуже сильний (39 вчителів мають звання «Старший вчитель, 14 – «Вчитель-методист»), але він буде вдосконалюватися і це також дасть свої результати за декілька років.
Ще одна важлива мета – зняти з дітей вантаж репетиторства. Окрім вибору профільних предметів в закладі у минулому році запроваджені курси із підготовки до ЗНО для учнів 10-х класів. Учні вмотивовані отримати максимальний обсяг потрібних їм знань. А головне – вони однодумці. Кожен окремо і всі разом відповідально ставляться до навчання і їм не заважають ті, кому це не цікаво. Такий підхід позбавляє учнів необхідності відвідувати репетитора, а інколи, навіть, двох-трьох – зменшити навантаження на себе і на кишені батьків.
– Можна зробити у Червонограді два ліцеї, щоб діти мали право вибору?
– Можна! Але навчальному закладу вже потрібно вивести 1-4 класи зі свого складу та забезпечити набір у чотири 10-х класи.
– Якщо дитина після дев’ятого класу не визначилася із професією і профільними предметами, для чого їй ліцей?
– Мова не йде про вибір професії, а виключно про напрямок – гуманітарний, інженерний, медично-природничий, ІТ-технології. Кожна дитина знає, які предмети їй подобаються, а які даються складно. Визначивши це, обрати напрямок можна із метою – успішно здати ЗНО і вступити в той ВНЗ, який вона обере згодом.
– Чи розглядали питання навантаження вчителів, які в результаті змін в освіті у Червонограді, залишаться без годин?
– Таких вчителів немає і не буде. У Червонограді наповненість шкіл одна з найбільших у Львівській області. Вчителі мають 20-25 годин навантаження на тиждень. Трохи гірша ситуації в тих навчальних закладах, які ми прийняли із Сокальського району, але і там навантаження 18 годин більшість вчителів має. Також ми слідкуємо за рівномірністю розподілу навантаження у педагогічному колективі.
– Чи зможуть діти зі всієї території ОТГ вступати до ліцею на без конкурсній основі і чи буде здійснюватися довіз таких учнів?
– 10-11 класи мають сілезька, острівська і соснівські школи. Плануємо зробити один заклад із статусом ліцею для волсвинської, сілезької і соснівських шкіл у Соснівці.
Сілецька і острівська школи мають автобуси. Ми плануємо закупити ще один для доведення дітей у Соснівку з Городища. Питання доведення дітей також може бути вирішено окремими маршрутами перевізників.
Обов’язкові предмети для ЗНО – українська мова і література, історія математика. Який профіль має обрати дитина?
Обговорення нового проєкту положення про ліцей триває до 2 квітня. Передбачено створення окрім класів ще й груп із вивчення предметів, в яких діти отримають додаткові знання. Але, потрібно розуміти, що для здачі ЗНО потрібен базовий рівень, який надається у будь-якій профільній групі. Поглиблення вивчення предмету більше потрібно для вступу до ВНЗ. У будь якому разі ми аналізуємо ті предмети, які подають для профільного навчання учня, і спільно із батьками визначаємо оптимальний напрямок. Також, у першому півріччі десятого класу профільні предмети можна змінити.
У ліцеї за графіком проводять презентації профільних напрямків. Учнів, які в кінці 9-го класу ще не визначилися із обранням профільного напрямку, запрошуємо відвідати такі заходи.
«Ми не проти ліцею, ми проти примусової системи освіти!»
Кореспондентка газети «Новини Прибужжя» зустрілася з ініціативної групою, що представляє інтереси батьків та учнів, які ініціюють зміни до рішення депутатів Червоноградської міської ради про зміну назв та типів навчальних закладів, яким з 1 вересня 2021 року при припиняється набір учнів у десяті класи шкіл
Василь Костишин та Марія Федоряк:
– Ми не проти освіти, не проти реформи. Ми не проти відкриття і роботи ліцею. Ми проти припинення набору дітей в 10 класи шкіл. Якщо закон не робить цю норму обов’язковою (про це тричі наголосила секретар профільного комітету Верховної Ради Наталія Піпа– вперше під час он-лайн зустрічі, на яку ми офіційно запрошували представників влади, і які, на жаль, її проігнорували ,вдруге під час зустрічі в міській раді, втретє на своїй офіційній сторінці у Facebook), то наші діти мають повне право на отримання освітньої послуги від держави на тих умовах, на яких держава почала їх надавати.
Рік тому, коли вирішувалося питання про створення Червоноградського ліцею, міський голова Андрій Залівський проводив зустрічі із батьками тодішніх дев’ятикласників. В умовах карантину не всі бажаючі мали змогу взяти участь у обговореннях. Батьків восьмикласників навіть не запрошували і не повідомляли, що набір дітей у всіх школах припинять, а для наших дітей альтернативи ліцею не буде. Про ліцей ми чули, знали і цілком підтримували. Але про те, що вступ до нього фактично буде примусовим, дізналися значно пізніше.
Реорганізація мережі навчальних закладів пов’язана з впровадженням профільної освіти, це норми Концепції НУШ. І це стосується дітей, які зараз навчаються в 3 класі. На цих дітей розрахована рання профілізація та й, власне, старша профільна школа.
Передпрофільної підготовки у наших дітей не було. Тому закон і передбачає перехідний період до 2024 року. Діти, які зараз навчаються у початковій школі, зможуть здобути базову освіту і визначитися з профільним напрямком перед вступом в ліцей чи інший заклад освіти. Наші діти такої можливості не мають. Вони ще не визначилися. Рівень навченості і здібностей дітей різний.
Тому ми переконані, що такі діти мають обирати навчальний заклад. Ми не говоримо про тих дітей, які обрали профтехосвіту. Вони мають можливість реалізувати свій вибір. Як батьки, які відповідають за своїх дітей, ми керуємося принципом не примусовості, а добровільності. Хто обрав ліцей, - це їхнє право. Відповідальність за дітей несуть батьки. Для нас незрозуміло, чому відділ освіти вирішує, що краще для наших дітей.
Зарахування учнів до ліцею на безконкурсній основі збере їх в одному закладі закладі, але позбавить мотивації до навчання. Відсутність конкурсного відбору - таке собі загравання з батьками. Зазначаємо, що нормативні акти Міністерства освіти передбачають саме конкурсний відбір у ліцейні класи. То чому у цьому випадку наша влада йде на явні порушення, декларуючи дотримання інших норм. Повторимося – вибіркових норм.
Нам навели в приклад Славутський ліцей Хмельницької області. Але при цьому забули зазначити, що він є обласним спеціалізованим ліцеєм-інтернатом поглибленої підготовки учнів в галузі науки, який був заснований на початку 2000 як профільний ліцей, має 8-9 класи допрофільної підготовки, 10-11 класи – профільні, проводить відбір на конкурсній основі, надаючи перевагу дітям з інших населених пунктів. Як на нас – це здорова конкуренція для учнів старших класів. А що пропонує наша влада?
Закон декларує створення для дітей комфортного і безпечного середовища. Про який комфорт і безпеку для дітей, які не встигають за навчальним процесом, можна говорити? Різницю у базовій освітній підготовці учнів різних шкіл не можна ігнорувати.
Протягом першого півріччя десятого класу діти зможуть змінити напрямок профільного навчання. Так нам сказала заступниця міського голови Червонограда Надія Земницька. У дорослому житті це називають плинністю кадрів. І це аж ніяк не позитив для установи чи організації. Це свідчення нездорового клімату в колективах. Цього ми хочемо для дітей?
Куди підуть діти, які в силу тих чи інших обставин, наприклад, не встигають у навчанні, не зможуть вчитися у ліцеї? Ми прогнозуємо, що такі діти просто перестануть відвідувати навчальний заклад. Це не означає, що їх буде десять, двадцять або п’ятдесят. Але, навіть, якщо це буде дві дитини, які підуть на вулицю, то не виключено, що надалі проблемами таких дітей буде займатися поліція.
Також ми не отримали обґрунтованої відповіді щодо довезення дітей з Гірника, навколишніх сіл Чорвоноградської громади та тих районів Червонограда, що знаходяться не в кроковій доступності від ліцею – Старе місто, Добрячинський масив тощо. Щоденне обов’язкове користування громадським транспортом назвати комфортним для дитини важко, воно просто небезпечне. За останні роки транспортники кілька разів страйкували і припиняли здійснення громадських перевезень в місті. Виключати повторення подібної ситуації не можна.
Оформлення угод із транспортними підприємствами, закупівля автобусів та організація централізованого довезення ліцеїстів тільки планується. А реально – нічого немає і не факт, що буде.
Наші неодноразові звернення до відділу освіти залишилися без конкретної відповіді. Прикро, що думку громади не почули і до уваги не взяли.
На чергову сесію Червоноградської міської ради, яка відбудеться 1 квітня, виноситься питання затвердження Програми розвитку освіти на 2021-2025 роки. Це мав бути стратегічний документ, який регламентує довготривалі результати і план дій, які б сприяли його досягненню. Але, фактично, це –план дій на сьогодні і загальні фрази. Стратегії, розвиткової складової ми у Програмі не побачили, як і не побачили відповідей на свої питання.
Практика прийняття точкових рішень, під які необґрунтовано виділяються значні кошти, за відсутності розуміння кінцевого результату, на жаль стала характерним стилем для багатьох галузей міста. Негативні наслідки не стають приводом змінити тактику прийняття управлінських рішень та поглиблюють конфлікт міської влади із громадою.
Реформа освітніх закладів шляхом тиску та примусу нівелює перспективи розвитку Червоноградської територіальної громади, що прямо впливає на майбутнє наших дітей. Тому досягнення консенсусу саме в цьому питанні є для нас принциповим.
